Міністр оборони Антті Хяккянен (Коаліційна партія) представив нову Заяву про оборонну політику Фінляндії, яка охоплює період до 2030-х років.
Хяккянен заявив на пресконференції в четвер, що ситуація з безпекою є серйозною і важко передбачуваною. Згідно з доповіддю, ситуація з безпекою може швидко погіршитися.
Згідно зі звітом, РФ залишатиметься довгостроковою загрозою безпеці Європи і Фінляндії в майбутньому.
– Не варто очікувати швидкого покращення ситуації, навіть якщо активні військові дії в Україні припиняться. Росія залишається нашою головною загрозою безпеці, і небезпечною особливістю є те, що Росія активізувала співпрацю з Північною Кореєю, Іраном та Китаєм, – сказав Хяккянен.
Конфронтація між Росією і Заходом особливо помітна в сусідніх з Фінляндією регіонах у вигляді широкомасштабного впливу, йдеться в доповіді. Наприклад, він спрямований на об’єкти критичної інфраструктури. Зусилля Китаю щодо впливу на Фінляндію також зросли.
Загроза війни, однак, зменшується завдяки членству Фінляндії в НАТО, яке посилило стримування.
Попереду “ера готовності”
Хяккянен попередив, що попереду нова ера готовності. За словами міністра, обороноздатність Фінляндії буде посилена в широких масштабах. Зокрема, реформа наземної оборони потребуватиме нового фінансування.
Гроші потрібні на широкий спектр закупівель, пов’язаних, наприклад, з розвитком вогневої потужності та розвідки сухопутних військ. Наприклад, на бойові танки, зброю для окремих солдатів та понтонне обладнання для інженерів.
За словами Хяккянена, модернізація сухопутної оборони може тривати до кінця 2030-х років.
Сили оборони також досліджуватимуть і розроблятимуть безпілотні та автономні системи з використанням нових технологій.
На думку Хяккянена, витрати на оборону мають бути на мінімальному рівні, який вимагає НАТО. Звіт не містить детальної позиції щодо бюджету, але рішення щодо коштів приймає уряд.
Армії потрібно більше жінок
Важливість традиційної фронтової війни і великого резерву, заснованого на військовому призові, збережеться і стане ще більш важливою в міру затягування війни, йдеться в доповіді.
За словами Хяккянена, у зв’язку зі скороченням вікових груп армія потребує більше жінок, які добровільно йдуть на військову службу. Також докладаються більш цілеспрямовані зусилля, щоб зменшити кількість молодих чоловіків, які кидають військову службу.
За словами Хяккянена, ці заходи можуть включати, наприклад, покращення фізичної підготовки перед вступом на військову службу. Розглядаються також питання про категорії придатності, щоб більше людей могли продовжити службу в армії, вже перебуваючи в ній.
У звіті не йдеться про політику переходу до обов’язкової військової служби для жінок.
За словами Хяккянена, кількість призваних військовослужбовців значно збільшиться. Збільшення становитиме 1 500 осіб протягом поточного та наступного парламентського терміну.
За словами Хяккянена, найважливішим новим питанням у звіті є інтеграція оборони в Альянс.
Членство в НАТО означає, що законодавство потребує оновлення, зазначає Хяккянен. Ключовою метою є надання можливості призовникам брати участь у місіях НАТО за межами Фінляндії.
Хяккянен сказав, що звіт, який було оприлюднено, є найважливішим інструментом у забезпеченні обороноздатності Фінляндії. Звіт обговорювався за участю всіх парламентських партій.
Перший звіт Фінляндії в НАТО
До оборонного звіту заздалегідь був великий інтерес, оскільки він є першим, підготовленим за час членства Фінляндії в НАТО. Попередній звіт був опублікований у 2021 році.
Останніми роками Фінляндія оголосила про великі закупівлі озброєнь, найбільшою з яких є закупівля винищувачів F-35 у Сполучених Штатів. Фінляндія купує загалом 64 винищувачі на суму близько дев’яти мільярдів євро.
Наразі Фінляндія витрачає на оборону близько 2,4% ВВП. Очікується, що в майбутньому витрати країн-членів Альянсу зростатимуть. Тиск посилює той факт, що новий президент США Дональд Трамп закликає країни НАТО витрачати більше грошей на озброєння.
Цей текст було перекладено з фінськомовних новин та відредаговано.