Настав час визнати, що зелений перехід може статися лише в тому випадку, якщо у його центрі будуть наші люди та підприємства, а також їхній благополуччя, пише Майт Палтс.
Складається таке враження, що в Естонії хочуть здійснити найшвидший і наймасштабніший зелений перехід, але при цьому приноситься в жертву конкурентоспроможність підприємств і страждають наші мешканці.
Це, однак, глухий кут: якщо ми дозволимо знизити конкурентоспроможність економіки, то не зможемо досягти кліматичних цілей. Тему добробуту наших мешканців та компаній необхідно висвітлити у передвиборчих дебатах у Європейському парламенті, інакше кліматичних цілей досягнуто не буде.
Йдеться про елементарні речі, які підприємці дуже добре розуміють. З розмов з ними дедалі більше виявляється їхня серйозна стурбованість нашим майбутнім, оскільки Естонія несподівано швидко перетворилася на державу, в якій всі зусилля спрямовані на виконання нав’язаних ззовні зобов’язань, а пріоритетна мета зовсім зникла з поля зору.
Естонська версія зеленого переходу стала річчю сама собою. Ми перебуваємо в ситуації, коли боремося за підвищення заробітної плати вчителям на 17 євро, а чиновники обмежують економіку навіть там, де Європейський Союз не вважає це за необхідне.
Все більше поширюється небезпечний спосіб мислення, згідно з яким старанність і заповзятливість вважаються швидше негативними проявами, але жити при цьому хочеться добре. Іншими словами, хочеться хорошого життя і великих зарплат, але немає бажання вирішувати, брати на себе відповідальність і робити власний внесок. Натомість радісно і голосно проголошуються сталий розвиток та всерятівна зелена економіка. Тим часом, на прикладі інших європейських країн ми бачимо, як руйнується віра в зелений перехід, і люди починають розуміти, що він не вирішить усіх проблем.
Саме з цієї причини Рада Європи 30 березня прийняла рішення не затверджувати постанову ЄС про відновлення природи, яка означає, серед іншого, перетворення колись осушених лісів і полів, що вловлюють вуглець і дають робочі місця, на болота. Країни ЄС просто більше не підтримують це регулювання на тій підставі, що його вплив на економіку, робочі місця та податкові надходження буде руйнівним. Проти цього виступають лісова та деревообробна промисловість, фермери та люди, які працюють у цих секторах, а також місцеві та центральні органи влади, які залежать від податкових надходжень.
А що робить Естонія? Насамперед повідомляє, що ми продовжимо рухатися до постанови про відновлення природи. При цьому ми шукаємо гроші на підвищення зарплат вчителям, наша економіка вже два роки занепадає, деревообробна промисловість втратила конкурентоспроможність через відсутність якісної сировини, а народ не розуміє, чому люди та їхня праця раптово втратили значущість. Інші країни не ставляться так до своїх людей та підприємств.
Щоб отримати більше грошей до державного бюджету, головне питання має полягати не у запровадженні чи підвищенні податків, а у тому, як ми можемо допомогти економіці зрости настільки, щоб податкові надходження накопичувалися більше, ніж створювана додана вартість. Для цього необхідні розуміння та стабільність.
Настав час визнати, що зелений перехід може статися лише в тому випадку, якщо в його центрі будуть наші люди та підприємства, а також їхній добробут, причому не в якомусь далекому майбутньому, а сьогодні та завтра. Непродуманий зелений перехід не призведе до кращого життя, він змушує людей виступати проти всієї проблеми клімату, поляризує суспільство і зрештою завдає шкоди охороні природи.
Нині ми маємо тему для обговорення: червневі вибори до Європейського парламенту. Кандидати від Естонії мають чудову можливість зосередитись у своїх кампаніях на відновленні конкурентоспроможності естонської економіки та захисті інтересів Естонії в Європейському союзі. Якщо ми не захистимо себе самі, інші цього точно не зроблять.