Згідно з останнім дослідженням Peterson Institute for International Economics (PIIE), Данія очолила світовий рейтинг держав за обсягом прямої військової допомоги Україні відносно власного валового внутрішнього продукту (ВВП).
Дані охоплюють період з січня 2022 року по жовтень 2025 року, демонструючи значний розрив між лідерами підтримки та найбільшими економіками Заходу.
Аналіз показує, що Данія виділила на оборонні потреби України 2,75% від свого ВВП. Цей показник є найвищим серед усіх країн-членів ЄС та НАТО. Таким чином, Копенгаген продемонстрував найвищу інтенсивність підтримки, випередивши країни, які традиційно вважалися головними донорами безпеки в Європі.
Високі позиції в рейтингу також зайняли країни Балтії та Скандинавії. Естонія спрямувала на допомогу Україні 2,63% ВВП, Литва — 1,91%, Латвія — 1,64%, а Швеція — 1,42%. Ці цифри підтверджують, що північно-східний фланг НАТО розглядає поразку Росії як життєво важливий пріоритет для власної національної безпеки.
Експерти PIIE зазначають, що ключовим фактором, який визначає готовність країн допомагати Україні, є їхня географічна близькість до Росії. Дослідження виявило, що географічна відстань між цими країнами та Росією пояснює майже половину різниці в обсягах допомоги серед країн ЄС. Чим ближче країна до агресора, тим більше вона інвестує в українську оборону.
Важливим чинником лідерства Данії став також її сприятливий фіскальний стан на момент початку повномасштабного вторгнення. Країни з низьким державним боргом мали значно більший «фіскальний простір» для різкого нарощування військових витрат. Стабільна економіка дозволила Копенгагену та Таллінну фінансувати СОУ без створення критичного навантаження на бюджет.
Натомість великі економіки ЄС із високим рівнем заборгованості показали значно скромніші результати у відносному вимірі. Військова допомога Німеччини склала лише 0,53% ВВП, а Франції — 0,23%. Навіть Сполучені Штати, попри величезні абсолютні цифри допомоги, за часткою від ВВП (0,32%) значно поступаються північноєвропейським державам.
Попри очікування, війна не призвела до глибшої інтеграції у сфері спільної оборони. Замість єдиного підходу, відповідь ЄС залишилася фрагментованою, де кожна країна діяла, виходячи з власних фінансових можливостей та національних інтересів.
Особливе занепокоєння аналітиків викликає позиція нейтральних країн ЄС, таких як Ірландія, Кіпр та Мальта. Їхня допомога Україні була мінімальною (менше за 0,02% ВВП), а власні витрати навіть скоротилися.
Аналітик Якоб Функ Кіркегаард підкреслює, що Данія, Фінляндія та Словаччина змогли надати значну допомогу (понад 0,5% ВВП), навіть попри існуючий рівень боргу. Це доводить, що за наявності чіткої стратегічної мети економічні обмеження не стають непереборною перешкодою для надання військової допомоги.
На поточному етапі ЄС фактично перебрав на себе роль фінансового донора, забезпечуючи бюджетну стабільність України. Проте пряма військова допомога, зокрема закупівля зброї, залишається прерогативою окремих країн-лідерів. Данія в цьому процесі відіграє ключову роль, часто виступаючи ініціатором нових коаліцій та програм постачання.
https://militarnyi.com/uk/news/daniya-stala-liderom-za-rivnem-vijskovoyi-dopomogy-ukrayini/