Данська модель військової допомоги Україні: стратегія та масштаби

Від початку повномасштабної війни Королівство Данія стало одним із найбільш рішучих і послідовних донорів військової допомоги, демонструючи, що навіть відносно невелика держава може відігравати системну роль у формуванні нової архітектури безпеки. Понад три роки Копенгаген не лише надає озброєння, а й формує нові підходи до фінансування, закупівель, тренування, кооперації з іншими партнерами та розвитку українського оборонно-промислового комплексу.

За період 2022–2025 років загальна сума військової допомоги України з боку Королівства Данія перевищила 60 мільярдів данських крон, або понад 8,5 мільярда євро, без урахування підтримки, наданої через механізми ЄС. Це поставило Данію на четверте місце серед усіх міжнародних партнерів України за обсягом військової допомоги. Рішення Копенгагена супроводжуються стійким політичним консенсусом, а допомога розвивається за логікою не одноразових актів, а багаторічної інфраструктури підтримки. Данія однією з перших не лише поставила сучасне озброєння, а й профінансувала закупівлі українського виробництва, інтегрувала тренувальні програми в коаліційні формати та послідовно підтримує Україну на рівні міжнародних політичних ініціатив.

Формування рамки довготривалої допомоги

На відміну від багатьох інших країн, які переважно реагували на окремі запити України або діяли в межах ситуативних коаліцій, Данія ще на початку повномасштабної війни визначила підтримку України як стратегічний пріоритет своєї зовнішньої політики та політики безпеки. Уже в січні 2022 року прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен заявила про політичну готовність до військової підтримки України, включно з озброєнням. А з перших тижнів повномасштабного вторгнення данський уряд почав оперативно переорієнтовувати логістику, арсенали й бюджетну політику для реалізації цієї підтримки.

Інституційною основою стало створення фонду Ukrainefonden у березні 2023 року з початковим обсягом 7 млрд крон. Уже в червні його бюджет розширили до 21,9 млрд крон, а до кінця 2024 року – до 64,8 млрд. Згідно з актуальними планами, щороку до 2028 року на підтримку України Данія виділятиме не менше 2,2 млрд євро. Ця модель гарантує безперервність допомоги, дозволяє закладати довгострокові контракти з іноземними й українськими виробниками, планувати тренувальні програми та забезпечувати фінансування через партнерські країни.

Від початку Данія надавала допомогу через системні рішення: перші протитанкові ракети та мобільні шпиталі надійшли вже в березні 2022 року. У подальшому структура допомоги включала як поставки з власних запасів, так і співфінансування багатосторонніх проєктів – зокрема з Німеччиною, Норвегією, Чехією, Нідерландами, Великою Британією, Францією та Естонією. Політична воля не зазнавала змін попри зміну міністрів оборони та динамічну міжнародну обстановку: у вересні 2023 року парламент Данії одноголосно підтримав новий пакет на 5,8 млрд крон, а 23 лютого 2024 року було підписано 10-річну угоду про безпекову співпрацю з Україною.

Важливим компонентом данської стратегії стала її роль як адміністратора допомоги від інших країн. Данія не лише фінансує власні поставки, а й реалізує закупівлі від імені ЄС, Норвегії, Швеції, Канади, оперуючи коштами, зокрема з доходів від заморожених російських активів. Цей підхід значно підвищив гнучкість та ефективність постачань, дозволивши об’єднати європейські ресурси навколо конкретних оборонних потреб України.

Динаміка поставок озброєння і техніки

Військова підтримка Данії у сфері озброєнь і техніки вирізняється не лише масштабами, а й багатошаровою структурою: одночасно відбувалося постачання з національних запасів, закупівлі в промислових партнерів, кооперація з іншими державами, а також фінансування виробництва в Україні. Королівство Данія активно включилось у формування нових бойових спроможностей ЗСУ, зокрема в артилерії, бронетанкових підрозділах і протиповітряній обороні.

Артилерійські системи і боєприпаси. Данія була серед перших країн, які погодилися передати Україні сучасні західні артилерійські системи великого калібру. У січні 2023 року Копенгаген ухвалив рішення про передачу всіх наявних самохідних артилерійських установок CAESAR (французького виробництва), яких у Збройних силах Данії налічувалося 19 одиниць. Уже в лютому того ж року вони були передані Україні. Це рішення супроводжувалось оперативною підготовкою українських артилеристів: близько 100 військовослужбовців пройшли інтенсивний курс на базі 1-ї артилерійської бригади армії Данії у Хольстебро.

Наступним кроком стало долучення Данії до багатонаціонального проєкту зі Словаччиною, Норвегією та Німеччиною щодо закупівлі 16 САУ Zuzana 2 калібру 155 мм. Загальна сума участі Данії у цьому проєкті склала понад 15 млн євро. Перші установки були передані Україні вже у 2023 році, а всі 16 мали бути поставлені до середини 2024 року. Данія також надала Україні САУ M109 у кількості щонайменше 6 одиниць, закуплених у Великій Британії.

Окремим і показовим епізодом стала закупівля в 2024 році щонайменше 18 самохідних артсистем 2С22 «Богдана» українського виробництва, які профінансувала Данія в межах нового інструменту прямих закупівель в Україні. Це стало одним із перших випадків, коли західна держава не просто підтримала українське виробництво, а включила його у свій офіційний пакет військової допомоги.

Значною була участь Данії у забезпеченні боєприпасами. З 2023 року вона стала одним з активних учасників артилерійської ініціативи ЄС з постачання 155-мм снарядів: профінансувала кілька раундів закупівель на десятки тисяч одиниць, а також брала участь у чеській ініціативі з екстрених закупівель снарядів на глобальному ринку. Також Данія постачала боєкомплекти для переданих артсистем, що забезпечило сталість боєпостачання на пріоритетних напрямках.

Бронетехніка. У сфері бронетехніки Данія стала одним із ключових партнерів у ініціативі з передачі Україні західних танків. Ще в лютому 2023 року було оголошено про спільну з Німеччиною програму передачі понад 100 одиниць модернізованих танків Leopard 1A5. Виробничу й ремонтну частину взяли на себе компанії FFG та Flensburger Fahrzeugbau, а Данія разом із Німеччиною профінансувала відновлення. До початку 2024 року перші партії вже були доставлені на фронт, а загальна кількість поставлених на середину 2025 року становить понад 100 одиниць.

Окремо, у співпраці з Нідерландами, Данія передала Україні 14 одиниць танків Leopard 2A4, модернізованих для умов ведення бою в Україні. Також вона взяла участь у фінансуванні партії з 15 модернізованих Т-72EA чеського виробництва, що передбачали встановлення сучасних систем зв’язку, прицілів і бронезахисту.

Передача бронетранспортерів і БМП доповнила ці спроможності. Загалом Данія передала щонайменше 50 одиниць бронетранспортерів M113, БМП CV90, кілька партій БМП-2 та БТР-60 закуплених через посередництво Чехії та Болгарії. Частина техніки проходила ремонт або модернізацію за данські кошти перед передачею Україні.

Данія також передавала броньовані медичні евакуаційні машини, бронемашини MRAP, інженерну техніку, мобільні майстерні, польові станції техобслуговування, які забезпечують боєздатність техніки безпосередньо в зоні бойових дій.

Протиповітряна оборона і ракети. Незважаючи на відсутність у Данії великої кількості систем ППО, вона активно включилася у цю сферу як фінансовий донор і як постачальник критично важливих елементів. Уже в березні 2022 року було передано партію переносних зенітно-ракетних комплексів Stinger – одних із перших зразків західної ППО, що надійшли до України після початку вторгнення. Надалі Данія здійснювала фінансування закупівлі ракет для інших систем ППО (типи не уточнювались), а також виділяла кошти через Міжнародний фонд для України для закупівель компонентів ППО, зокрема ЗРК середньої дальності. У сфері протикорабельної оборони важливу роль відіграла передача Данією у 2022 році ракет Harpoon, що були адаптовані для берегового використання й відіграли роль у стримуванні флоту РФ у Чорному морі.

Окремо слід відзначити постачання допоміжного обладнання для ППО: пускові установки, системи управління вогнем, радіолокаційні засоби, мобільні платформи. Ці компоненти дозволили не лише вести вогонь, а й забезпечити інтеграцію західних зразків у єдину мережу протиповітряної оборони.

Загалом данська підтримка у сфері озброєнь і техніки побудована на поєднанні трьох рівнів: пряма передача (Stinger, CAESAR, M113), спільні закупівлі з партнерами (Zuzana 2, Leopard, Т-72), а також фінансування виробництва для України (Богдана, боєприпаси, техніка РЕБ). Координація із Німеччиною, Нідерландами, Чехією, Францією, Швецією, Норвегією дозволила Данії не лише збільшити обсяги, а й підвищити оперативність постачань. За 2022–2025 роки допомога Данії в озброєнні перетворилась із символічної на структурну: вона послідовно формувала артилерійські, бронетанкові й протиповітряні компоненти української армії відповідно до її нагальних і стратегічних потреб.

F-16 як символ нової якості підтримки

Передача Україні багатоцільових винищувачів F-16 стала ключовим маркером переходу від обмеженої допомоги до якісно нового рівня підтримки, що охоплює не лише бойову авіацію, а й пов’язану інфраструктуру, навчання персоналу та інтеграцію в систему західних стандартів. Данія стала однією з трьох країн, які першими ухвалили рішення не лише передати літаки, а й виступити координатором авіаційної коаліції, покликаної забезпечити повний цикл спроможностей для України в цій сфері.

У серпні 2023 року прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен офіційно заявила про намір Данії передати Україні 19 винищувачів F-16AM/BM зі складу власних ВПС. Це було не спонтанне рішення, а логічний крок після того, як данські повітряні сили почали поступовий перехід на американські літаки п’ятого покоління F-35. Передані F-16 проходили модернізацію, технічну підготовку й адаптацію для використання українськими льотчиками, включаючи налаштування мовних і логістичних систем.

Перші одиниці F-16 очікувались в Україні вже у 2024 році, а решта – поетапно до кінця 2025 року. Важливо, що Данія погодила не лише саму передачу, а й повний супровід процесу: країна забезпечує підготовку льотного й технічного персоналу, передає наземне обладнання, інструменти для обслуговування, контейнери з устаткуванням, а також надає експертну підтримку для інтеграції нової авіаційної платформи у ЗСУ.

Підготовка українських пілотів розпочалася восени 2023 року на базі навчального центру Skrydstrup у Данії. Програма передбачає інтенсивну підготовку для льотчиків з бойовим досвідом, які вже мають навички управління літаками типу МиГ-29 або Су-27. Крім пілотів, Данія організувала підготовку технічного складу, відповідального за наземне обслуговування, а також командного персоналу, що має забезпечити ефективне бойове застосування.

Окрему роль Данія відіграє як координатор міжнародної «коаліції винищувачів», створеної під егідою США. Разом з Нідерландами Копенгаген забезпечує технічну, організаційну та політичну основу для постачання F-16, у тому числі літаки з Норвегії, Бельгії та потенційно інших країн. Данія також долучилася до розгортання інфраструктури для обслуговування F-16 – як на території сусідніх держав (наприклад, Румунії), так і у форматі мобільної логістики для фронтових потреб України.

Розвиток українського ОПК: «данська модель» співпраці

Один із найновіших і водночас стратегічних напрямів допомоги Королівства Данія – це пряма підтримка українського оборонно-промислового комплексу. У цьому сегменті Копенгаген став лідером серед західних держав, не просто погодившись на закупівлю продукції українських підприємств, а й заклавши для цього інституційні та фінансові механізми. Такий підхід відомий як «данська модель» – тобто підтримка України не лише через постачання готового озброєння, а через контрактування українського виробництва із використанням донорських коштів.

Першим показовим прикладом цієї моделі стала закупівля 2С22 «Богдана» – самохідної артилерійської установки українського виробництва калібру 155 мм. У 2024 році Данія замовила щонайменше 18 одиниць цієї системи, профінансувавши повний цикл – від виробництва до бойової готовності, включаючи боєкомплекти, підготовку обслуги й технічну підтримку. Це стало не лише матеріальним внеском, а й політичним сигналом про визнання спроможності українського ВПК виробляти зброю за стандартами НАТО.

У межах Ukrainefonden та спеціального індустріального пулу, Данія також виділила кошти на контрактування інших українських виробів: ударних і розвідувальних БпЛА, систем радіоелектронної боротьби, мінометів, стрілецької зброї та засобів захисту. У 2024–2025 роках ці контракти стали регулярними. Частина фінансування здійснюється безпосередньо, а частина – через механізм, коли Данія адмініструє кошти інших країн (зокрема, Швеції, Норвегії, Нідерландів) і спрямовує їх на українське виробництво.

Ключовим джерелом стало також використання доходів від заморожених російських активів. Данія стала першою країною ЄС, яка заявила про готовність спрямовувати ці кошти не на гуманітарні або відновлювальні потреби, а безпосередньо на закупівлю зброї в Україні. Це дозволяє закріпити правовий механізм для інших країн і водночас збільшити кількість контрактів без навантаження на внутрішній бюджет.

Важливо, що «данська модель» не обмежується лише грошовими переказами. Данія активно залучає українські компанії до своїх технологічних програм і стартап-інкубаторів. Зокрема, у 2024 році компанія Dropla Tech – український виробник дронів-камікадзе – відкрила офіс у Данії та інтегрувалась у середовище Danmarks Tekniske Institut. Це створює нові можливості для технологічного партнерства, спільного виробництва та трансферу критично важливих технологій.

Іншою формою підтримки є укладення багаторічних рамкових контрактів із можливістю пролонгації й адаптації до умов бойових дій. Це дозволяє українським підприємствам прогнозувати виробництво, масштабувати потужності, модернізувати лінії, а також забезпечувати сталість постачань. Данія бере на себе роль не лише клієнта, а й гаранта того, що продукція, виготовлена в Україні, буде інтегрована в загальний механізм західної допомоги.

Інновації, технології і цифрова складова безпеки

У межах сучасної війни, яка все більше набуває рис технологічного протистояння, Данія приділяє особливу увагу інноваційним рішенням та цифровим компонентам безпеки. Це стосується як підтримки у сфері безпілотних технологій, так і розвитку потенціалу України в напрямку кібероборони, цифрової сумісності та роботизованих систем. Данія стала однією з небагатьох країн, що інтегрували технологічну підтримку в загальну рамку військової допомоги. Це виражається не лише у фінансуванні, а й у залученні українських розробників до європейського інноваційного простору.

У 2023–2024 роках Копенгаген систематично інвестував у виробництво та закупівлю українських безпілотників, зокрема дронів-камікадзе, розвідувальних комплексів, засобів авіаційного коригування вогню та БпЛА для евакуації поранених. Частину цієї техніки виготовляють безпосередньо в Україні, іншу – у кооперації з європейськими компаніями. Данські кошти були також спрямовані на оснащення нових підрозділів ЗСУ протидроновими засобами, радіоелектронною боротьбою та мобільними скануючими системами для виявлення мін. Це забезпечило не лише перевагу на окремих ділянках фронту, а й зменшення втрат серед особового складу в умовах щільного застосування дронів обома сторонами.

Одним із показових прикладів стала співпраця з українською компанією Dropla Tech, яка у 2024 році відкрила свій офіс у Данії. Виробник спеціалізується на безпілотниках ударного типу, здатних діяти на середніх дистанціях із високою точністю. Компанія інтегрувалася в інноваційне середовище Danmarks Tekniske Institut, що дало їй доступ до сучасних лабораторій, інженерної експертизи та венчурного фінансування. Це стало першим прикладом, коли український оборонний стартап отримав пряме інституційне включення у данську науково-технологічну систему без участі проміжних структур.

Не менш важливою є участь Данії у так званій ІТ-коаліції, яка спрямована на цифрову трансформацію сектору оборони України. У межах цієї співпраці Копенгаген долучився до програм з кіберзахисту критичної інфраструктури, навчання ІТ-фахівців, а також створення цифрових систем командування та обміну розвідданими. Данські спеціалісти брали участь у побудові захищених каналів зв’язку, впровадженні систем ситуаційної обізнаності та забезпеченні резервного копіювання критичних даних у разі масштабних атак. Така співпраця дозволяє Україні утримувати кіберстійкість навіть в умовах масованих атак з боку РФ.

Крім того, Данія фінансує проєкти з розробки мобільних цифрових командних пунктів, що дають змогу організовувати управління підрозділами в умовах повної втрати традиційної інфраструктури. Також підтримується створення польових дата-центрів, що використовуються для обробки відео з дронів, супутникових знімків і бойових сенсорів. Данська допомога тут має не лише тактичне, а й системне значення – вона спрямована на адаптацію армії до умов війни високої інтенсивності, де оперативне управління залежить від точності даних і швидкості прийняття рішень.

Інструкторська підтримка та бригадна ініціатива

Інструкторська та навчальна складова є одним із системоутворювальних елементів «данської моделі» допомоги Україні. Від самого початку повномасштабного вторгнення Данія розглядала підготовку українських військовослужбовців не як факультативний додаток до переданої техніки, а як обов’язкову складову формування бойових спроможностей. Підхід, за якого кожен напрям підтримки супроводжувався цілеспрямованими тренуваннями, забезпечив високу ефективність інтеграції озброєнь і тактик НАТО у структури ЗСУ.

Першим майданчиком для данських інструкторів стала британська ініціатива Operation Interflex. У серпні 2022 року Данія офіційно оголосила про відправку до Великої Британії інструкторів, які розпочали базову підготовку українських піхотинців. Тренування включали вогневу підготовку, тактичні дії в умовах урбанізованої забудови, навички бойової медицини, інженерну підготовку та поводження з натівською стрілецькою зброєю. У межах цієї ініціативи підготовку пройшли тисячі українських бійців.

Наступним етапом стало розширення формату навчання. У 2023 році Данія долучилася до європейської місії EUMAM Ukraine, відрядивши інструкторів до полігонів у Німеччині та на власній території. Там організовували спеціалізовані курси для операторів САУ CAESAR, Zuzana 2, екіпажів танків Leopard 1 і Leopard 2, а також навчання розрахунків мінометів і артилерійських спостерігачів. Окремо впроваджувались програми підготовки інженерів-саперів, підрозділів протидії БпЛА та екіпажів транспортної і евакуаційної техніки. Всі курси супроводжувалися практикою на реальних зразках техніки, що постачалася в Україну.

З 2024 року Данія перейшла до ще амбітнішого формату – участі в Nordic-Baltic Brigade Initiative, більш відомій як «бригадна ініціатива». У межах цього формату передбачено створення та повне забезпечення щонайменше однієї української бригади: від формування особового складу та підготовки офіцерського ядра – до постачання техніки, боєприпасів, засобів зв’язку й медичного забезпечення. Підготовка бригади здійснюється як у країнах НАТО, так і на визначених полігонах поза зоною бойових дій, з перспективою її подальшого залучення до бойових операцій після завершення злагодження.

Паралельно Данія активно співпрацює з іншими країнами у розробці короткотермінових інтенсивних курсів, які проводяться ближче до України. Зокрема, у співпраці з Великою Британією, Нідерландами, Швецією та Канадою опрацьовується формат тактичної підготовки мобільних підрозділів, операторів дронів і розвідників безпосередньо у тилових регіонах. Висока адаптивність цього підходу дозволяє швидко нарощувати окремі компетенції новосформованих підрозділів.

Авіаційний напрям заслуговує на окрему увагу. Данія – один із ключових учасників «авіаційної коаліції», і саме на її території у 2023–2024 роках розгорнулися програми підготовки українських пілотів F-16. Центр Skrydstrup прийняв перші групи українських льотчиків, які проходять інтенсивну перепідготовку з урахуванням вимог НАТО, специфіки бойового застосування в умовах складного ППО противника та особливостей інтеграції у командні структури. Паралельно готується технічний персонал: інженери, механіки, спеціалісти з озброєння, зв’язку та аеродромного обслуговування.

Перевагою данського підходу є не лише якість підготовки, а й її гнучкість. Усі програми розробляються з урахуванням українського бойового досвіду, коротких термінів ротації та необхідності швидкого виведення підрозділів у зону бойових дій. Данія також підтримує мовну інтеграцію: тренування проводяться англійською з українським перекладом, а інструктори залучають українські військові терміни, щоб уникнути непорозумінь у бойових умовах.

Уроки данської моделі

Данія послідовно поєднує військову допомогу Україні з політичним лідерством, стратегічним плануванням і дипломатичною ініціативністю. Її підхід вирізняється тим, що підтримка ніколи не обмежувалася лише матеріальним виміром. Уже в 2022 році Копенгаген ініціював міжнародну донорську конференцію, приєднався до формату «Рамштайн» і розпочав розбудову коаліцій – артилерійської, танкової, авіаційної. Данські зобов’язання були закріплені юридично: у лютому 2024 року підписано десятирічну безпекову угоду, що передбачає щорічну підтримку на рівні щонайменше 1,8 млрд євро до 2028 року, включно з озброєнням, навчанням, промисловими контрактами та кіберспроможностями. Такий підхід сформував унікальну для Європи стратегію довготривалого партнерства у сфері оборони.

Особливо показовим стало лідерство Данії в розвитку системної рамки підтримки: створення фонду Ukrainefonden із гарантованим багаторічним фінансуванням, ініціювання закупівель озброєння українського виробництва за донорські кошти, просування ідеї використання доходів від заморожених російських активів для оборонних потреб. Паралельно Копенгаген став одним із центрів підготовки українських військових, зокрема у межах Operation Interflex, EUMAM, а також у власних програмах підготовки екіпажів Leopard і пілотів F-16. Інвестиції в українські стартапи, БпЛА, засоби РЕБ, розвідку і польові ІТ-рішення набули системного характеру.

За понад три роки Данія перетворилась із учасника міжнародних зусиль на одного з архітекторів європейської безпекової підтримки України. Її модель поєднує техніку і технології, навчання і політичні гарантії, міжнародну координацію та промислову інтеграцію. Це не реактивна допомога, а структурована стратегія, яка передбачає не лише перемогу України у війні, а й її сталу обороноздатність у післявоєнному середовищі. У цьому сенсі «данська модель» стала зразком того, як середня держава може відігравати непропорційно велику роль у формуванні нової архітектури безпеки Європи.

Перелік озброєння та військової техніки, переданих Данією (2022–2025 рр.)

https://militarnyi.com/uk/blogs/danska-model-vijskovoyi-dopomogy-ukrayini-strategiya-ta-masshtaby/