Алехандро Анталіч, голова правління фінської біотехнологічної компанії Synbio Powerlabs, куштує звичайний біфштекс з яловичого фаршу.
– Штучне м’ясо нічим не відрізняється від цього. Я пробував його в Оксфорді, і під час сліпого тесту я не зміг відрізнити справжнє м’ясо від штучного, – запевняє Анталіч.
Анталіч розповідає про штучну яловичину ангус, розроблену британською компанією з виробництва штучного м’яса Ivy Farm.
Фінська біотехнологічна компанія Synbio Powerlabs планує запустити своє виробництво до кінця року в Лаппеенранті.
За словами Анталіча, британській компанії навіть вдалося імітувати природну структуру м’яса у своєму штучному м’ясі. Поживні якості м’яса також хороші, оскільки воно вирощується в контрольованих умовах.
Штучне м’ясо — це тваринні м’язи та жирові клітини, вирощені в біореакторі.
До кінця наступного року виробництво штучного м’яса в Лаппеенранті планується збільшити до десятків тонн, якщо все піде за планом.
– Це буде найбільше виробництво в цій сфері у світі, – запевняє Алехандро Анталіч.
Десятки тонн штучного м’яса
Досі британська компанія Ivy Farm виробляла штучне м’ясо лише в невеликих масштабах, десятками чи сотнями кілограмів. У Лаппеенранті виробництво вже близьке до масового – до 100 тонн на рік у біореакторах на 10 тисяч літрів.
Виробництво планується запустити в колишньому молочному заводі Valio, який розширюється під виробництво продуктів харчування на основі клітинних культур.
Бізнес-ідея Synbio Powerlabs полягає в тому, щоб запропонувати біотехнологічним компаніям можливість експериментувати з виробництвом, наближеним до промислового масштабу.
– Зараз існує великий попит на такі великомасштабні виробничі пілотні проєкти, оскільки вони спрямовують свою продукцію на масове виробництво. Перш ніж вони це зроблять, їм потрібно перевірити, чи буде технологія, розроблена в лабораторії, працювати в більших масштабах, – говорить Ніна Пулккіс, менеджерка з комунікацій Synbio Powerlabs.
Крім виробництва штучного м’яса, компанія пропонує випробувальне виробництво також для продуктів на основі мікроорганізмів та грибів. Після штучного м’яса у виробництво в Лаппеенранті планується запустити продукти компанії Eternal на основі грибного білка, що імітують куряче філе та сир.
Спочатку експорт на Близький Схід
На ринок Фінляндії штучне м’ясо з Лаппеенранти не потрапить дуже швидко. Це пояснюється тим, що ЄС ще не ухвалив регулювання, яке дозволяє продаж штучного м’яса.
За словами Алехандро Анталіча, виробництво штучного м’яса в Лаппеенранті, ймовірно, розпочнеться до першої половини наступного року. Якщо запуск виробництва вдасться, як очікується, штучне м’ясо продаватимуть на експорт вже наприкінці 2025 року.
– Потенційні напрямки експорту включають країни Близького Сходу, де законодавство дозволяє продаж штучного м’яса, – каже Анталіч.
За словами Емілії Нордлунд, наукової керівниці відділу промислової біотехнології та виробництва харчових продуктів VTT, виробництво штучного м’яса зіткнулося з технічними проблемами та високими виробничими витратами в усьому світі.
Дрібномасштабне виробництво було в основному в Сполучених Штатах і Сінгапурі, де м’ясо було ліцензоване.
– Його ще не можна купити в жодному магазині. Його виготовляли переважно для ресторанів невеликими партіями, які були дорогими і швидко розкуповувалися, – розповідає Нордлунд.
За словами Нордлунд, виготовлення штучного м’яса технічно набагато складніше, ніж виробництво харчових продуктів на основі мікроорганізмів.
Цей текст було перекладено з фінськомовних новин та відредаговано.