До редакції LRT.lt звернулася Марія, громадянка України, яка проживає у Литві і готується до депортації з Литви, оскільки у неї закінчився термін дії дозволу на проживання. Вона зізнається, що сама не потурбувалася про це завчасно, але не розуміє, чому Литва відправляє її додому, де нічого не залишилося і де небезпечно.
Дому не залишилося
За словами Марії, навіть її адвокати називають її справу безнадійною.
З 2017 року вона була волонтером, працювала з дітьми у зоні бойових дій. Пізніше вона поїхала до Литви за програмою Європейського корпусу солідарності і працювала тут волонтером. Згодом вийшла заміж за литовця, хоча згодом вони розлучилися, а в Україні почалося широкомасштабне вторгнення. Термін дії її посвідки на проживання, яку вона отримала на рік, також закінчився.
“Я намагалася повернутися до Харкова, але це був не найкращий час. Мій дім, моя школа – все було зруйновано”, – розповіла Марія.
Наразі Харків перебуває під інтенсивними російськими атаками, а вона жила у ще більш небезпечному місці – Вовчанську, де Росія та Україна воюють за контроль над містом. Там постійно відбуваються обстріли, гинуть люди, а нещодавно відбулося викрадення знайомого Марії. Марія вирішила повернутися до Литви.
“Тут моя робота, мої друзі <…>. Я роблю те, що можу найкраще і для України, і для Литви”, – каже жінка, яка провела 4 роки у Литві.
Оскільки вона не приїхала до Литви після початку війни, то не отримала нового дозволу на проживання і має тимчасову гуманітарну візу. Як повідомляє LRT.lt, це проблема не тільки її, тому українці часто повертаються до Литви на короткий період часу, а потім повертаються до Литви формально як ті, хто переїхав туди через війну.
Зараз Марія шкодує, що сама не доклала зусиль.
“Вони поїхали в Україну, вони повернулися, і у них була причина, тому що йшла війна, вони були як в евакуації”, – каже вона.
Зараз вона має право попросити притулку, але це означатиме труднощі: у неї заберуть документи, вона не зможе працювати і подорожувати. Марія також скаржиться на обслуговування в міграційній службі, кажучи, що її посилали від одного віконця до іншого.
“Ніхто не говорив мені, що ситуація настільки погана. Мені говорили: “О, ти з України, ніхто тебе не вишле з Литви”, – згадує Марія.
Вона також розповіла, що співробітники міграційного відділу Клайпедського відділення забрали у неї паспорт і протримали його цілий день, нібито для того, щоб вона не втекла.
“Я знаю, що навіть в Україні такого б не було, мова йде про особисті права <…> Вони мені кажуть: ви повинні виїхати з Литви, скільки днів вам потрібно? Я була в шоці, у мене проекти до вересня.
Я запитала, куди мені їхати. Мені відповіли, що це не має значення, куди завгодно. Якщо Ви не поїдете, ми Вас депортуємо, і Ви не зможете повернутися протягом 5 років”, – згадує вона.
Адвокат: це поширена ситуація
Ритіс Саткаускас, адвокат, з яким спілкувався LRT.lt, зазначив, що ситуація Марії є типовою, і що особливо часто в такій ситуації опиняються громадяни України чоловічої статі, які проживали в Литві до війни. Багато українців також виїхали з країни до доленосного дня 24 лютого 2022 року на тлі зростаючої напруженості в країні. Однак вони не вважаються втікачами від війни.
Це пов’язано з тим, що всі українці, які в’їхали до ЄС після початку широкомасштабного вторгнення, перебувають під тимчасовим захистом відповідно до механізму, створеного ЄС і продовженого минулої осені. Але для тих, хто приїхав до війни, застосовуються звичайні механізми.
“В Україні немає відчуття небезпеки”, – каже пан Саткаускас.
Він підтвердив, що українці, які живуть у Литві, вирішують цю проблему, переїжджаючи до іншої країни ЄС на короткий період часу, повертаючись і кажучи, що вони тільки зараз втекли з України.
“Протиріччя очевидне, тому що, з одного боку, в рішенні ЄС про активацію Директиви про тимчасовий захист визнається, що повертатися в Україну небезпечно, але коли мова йде про продовження дозволів українцям, які легально проживають в Литві до 2022 року, цей аргумент не застосовується, діють загальні правила. Очевидно, що людина, чий дозвіл на тимчасове проживання в Литві не був продовжений, скажімо, після закінчення трудових відносин, матиме таке ж право на тимчасовий захист, якщо вона повернеться в Україну і знову виїде”, – сказав юрист.
За його словами, Європейська комісія закликає держави-члени розглянути можливість розширення сфери тимчасового захисту.
Департамент міграції:
Евеліна Гудзінскайте, директор Департаменту міграції, підтвердила LRT.lt, що така ситуація є поширеною.
“Дійсно, багато українців, які проживали в Литві (Шенгенській зоні) до початку війни, хотіли отримати тимчасовий захист як біженці, але вони не мають права на такий захист, оскільки на них поширюється загальний правовий режим, який застосовується однаково до всіх іноземців. Коли іноземці перебувають у Литві нелегально, не продовжують вчасно дозвіл на проживання, вони зобов’язані покинути Литву”, – прокоментувала вона.
E. Гудзінскайте підкреслила, що Департамент міграції оцінює як ситуацію людини, так і ситуацію в країні, куди людина зобов’язана виїхати, а Україна піклується про тих жителів, які не можуть повернутися в охоплені війною райони, і організовує їх розселення в іншому місці.
За словами керівника міграційної служби, Марія могла б повернутися в Україну і знову в’їхати до ЄС, “якщо б знайшла законний спосіб це зробити”.
Вона також заперечила, що в міграційній службі у неї могли вилучити паспорт.
“Міграційна служба забирає паспорти у іноземців лише у випадку, якщо вони просять притулку. В інших випадках паспорт забирають лише для перевірки особи, для внесення необхідних даних до систем, а потім повертають власнику”, – сказала начальниця міграційної служби.