Нова доповідь Фінляндії про зовнішню політику і політику безпеки несе на собі відбиток нового президента республіки Александера Стубба. Політика Фінляндії тепер базується на “ціннісному реалізмі”.
Цей термін знайомий з президентської кампанії Стубба, але раніше він не використовувався для офіційного опису політики Фінляндії.
У звіті, опублікованому сьогодні, в четвер, також йдеться про “нову еру зовнішньої політики і політики безпеки”. Це перша доповідь епохи НАТО.
Документ базується на програмі уряду Петтері Орпо (Коаліційна партія) та був розроблений урядом у співпраці з Президентом. Уряд створив парламентську моніторингову групу для підготовки звіту.
У доповіді оцінюється зовнішньополітичне та безпекове середовище Фінляндії та визначаються цілі Фінляндії на найближчі роки.
Основною метою зовнішньої та безпекової політики Фінляндії є захист незалежності та територіальної цілісності Фінляндії, запобігання вступу Фінляндії у військовий конфлікт, а також забезпечення безпеки та добробуту фінів, йдеться у звіті.
Ось найважливіші положення.
1. Розмови про “нову еру зовнішньої та безпекової політики”
Хоча звіт не містить особливих сюрпризів, він все ж є революційним у порівнянні з попереднім звітом, який був підготовлений у 2020 році за часів уряду Санни Марін (СДП). У 2022 році він був оновлений у актуальній доповіді після початку російської агресивної війни.
У звіті за 2020 рік зазначається, що дії Росії в Україні призвели до погіршення безпекової ситуації та погіршення відносин між ЄС та Росією.
Справжній поворотний момент настав, коли Росія розпочала повномасштабну агресивну війну проти України в лютому 2022 року. Це сколихнуло Фінляндію. У квітні 2023 року Фінляндія стала членом НАТО.
Згідно з новою доповіддю, російській агресивній війні не видно кінця. Не можна виключати загрозу розширення російських військових дій за межі України. Фінляндія і ЄС повинні бути готові до цього.
Водночас відносини влади в усьому світі перебувають у стані безладу, а міжнародна система, заснована на правилах, піддається сумніву, особливо під керівництвом Китаю та Росії.
Новий звіт більше, ніж раніше, зосереджується на жорсткій військовій безпеці Фінляндії, не забуваючи про інші цінності.
У звіті також підкреслюється важливість загальної безпеки: економічної конкурентоспроможності, технологічної ефективності, стійкості державних фінансів, соціальної та екологічної стабільності.
Згідно з “ціннісним реалізмом”, Фінляндія підтримує демократію, верховенство права, міжнародне право і права людини, мир, рівність і справедливість.
Реалізм полягає в тому, що Фінляндія також повинна працювати з країнами, які не підкреслюють ці цінності однаково.
2. Відносини з Росією заморожені, поки вона продовжує війну
Вторгнення Росії в Україну докорінно змінило відносини між Фінляндією та Росією, йдеться у звіті.
Політичні відносини зараз розірвані. Функціонують лише дипломатичні відносини та необхідна співпраця між органами влади, в тому числі на кордонах.
Політичні відносини з Росією не можуть бути побудовані доти, доки Росія продовжує свою агресивну війну та порушення міжнародного права.
Однак Фінляндія намагатиметься максимально підтримувати спроможність російського громадянського суспільства. У звіті також підкреслюється важливість збереження знань про Росію.
Попри свою войовничість, Росія не вважається такою, що становить безпосередню військову загрозу для Фінляндії. Однак, згідно зі звітом, до застосування або загрози застосування військової сили проти Фінляндії необхідно бути готовими.
Очікується, що Росія продовжить свої гібридні атаки проти Фінляндії. Прикладом цього є перенаправлення шукачів притулку до східного кордону. Буде підвищена готовність до пошкодження критично важливої інфраструктури.
3. НАТО і США – оборона Фінляндії
Членство в НАТО підвищило поріг застосування військової сили проти Фінляндії, йдеться у звіті.
Фінляндія бере участь у спільній обороні НАТО і її гарантіях безпеки, водночас зберігаючи потужну національну обороноздатність.
Фінляндія не встановила жодних національних обмежень щодо членства в НАТО. Фінляндія також бере активну участь у формуванні політики НАТО щодо ядерного стримування.
Очікується, що зі вступом Фінляндії та Швеції до НАТО Росія посилить свою військову присутність та операції на своїх західних кордонах так швидко, як тільки зможе через агресивну війну в Україні.
Однак членство Фінляндії та Швеції в НАТО і більш тісна співпраця зі Сполученими Штатами зміцнить стабільність у Балтійському морі та Північній Європі і зменшить ризик застосування військової сили в регіоні, підсумовують автори звіту.
Зі вступом до НАТО Фінляндія стала членом західної спільноти цінностей до найменших дрібниць.
Відносини зі Сполученими Штатами також стали ближчими.
У Звіті за 2020 рік Сполучені Штати описані як важлива і близька країна-партнер Фінляндії. Зараз західна наддержава є “ключовим союзником і стратегічним партнером Фінляндії”.
4. ЄС залишається головною ціннісною спільнотою, підтримка України продовжується
Попри нові альянси, Європейський Союз збереже свою позицію як найважливішої політичної та економічної спільноти цінностей для Фінляндії.
Характер зовнішньої, безпекової та оборонної політики ЄС був посилений агресивною війною Росії. ЄС запровадив широкі санкції проти Росії та надав десятки мільярдів доларів допомоги Україні.
Політична і фінансова підтримка, оборонна і гуманітарна допомога Україні з боку Фінляндії триватиме доти, доки вони це буде потрібно, запевняють у звіті. Те ж саме буде продовжуватися і на рівні ЄС.
Фінляндія виступає за посилення ролі Європейського інвестиційного банку у фінансуванні оборонної промисловості.
Під час пандемії коронавірусу та агресивної війни Росії проти України ЄС продемонстрував свою силу як спільнота цінностей.
Згідно зі звітом, привабливість ЄС відображається в тому, що питання розширення знову стоїть на порядку денному.
5. Відсутність жорсткої лінії щодо Китаю
Хоча Китай є мовчазною підтримкою агресивної війни Росії проти України, у звіті підкреслюється реалізм перед обличчям східної наддержави. Жодних жорстких позицій чи тиску не робиться.
Китай і надалі залишатиметься важливим торговельним партнером Фінляндії, і Фінляндія буде послідовно працювати з Китаєм на основі своїх цінностей. І США, і ЄС вважають, що взаємозалежність і глобальні виклики, такі як зміна клімату, вимагають співпраці з Китаєм, йдеться у звіті.
Водночас амбіції Китаю контролювати критично важливі ланцюги виробництва і постачання становлять виклик для Фінляндії та Європи.
Згідно зі звітом, зростаючі ризики необхідно розпізнавати, передбачати і запобігати їм.
6. Також розглядається закон про примусове повернення
У звіті також розглядаються сучасні засоби запобігання керованій міграції. Йдеться про те, що іноземна держава спрямовує шукачів притулку до кордонів Фінляндії з метою заподіяння їм шкоди та тиску.
Уряд Орпо представив пропозицію щодо так званого закону про конверсію. Це дозволило б тимчасово заборонити людям подавати заявки на надання притулку на фінському кордоні або поблизу нього. Юристи рішуче розкритикували пропозицію уряду.
Для того, щоб гарантувати, що розвиток юриспруденції щодо керованої імміграції максимально враховує природу, масштаби і серйозність цього явища, Фінляндія бере участь у правовому діалозі і робить свій внесок у нього.
Згідно зі звітом, для Фінляндії особливо важливо забезпечити, щоб правила на рівні ЄС надавали достатній національний простір для маневру в таких ситуаціях.
У звіті говориться, що ЄС повинен поважати основні функції держави, такі як підтримання правопорядку, захист національної безпеки та забезпечення прав людини.
Цей текст було перекладено з фінськомовних новин та відредаговано.