Росія намагається послабити Європу, поширюючи дезінформацію, тобто неправдиву та оманливу інформацію серед своїх громадян. Мета – посіяти внутрішню недовіру і загальмувати підтримку України з боку Заходу.
У цій статті ми розглянемо нові способи, які використовує Росія для поширення дезінформації, і як до них підготуватися.
1. Малі країни тепер також є цільовою аудиторією
Латвійські соціальні мережі раптово заповнилися дивними повідомленнями, які агресивно захищають участь хокеїстів країни в турнірі в Росії, попри жорстоку агресивну війну Росії проти України.
У лютому в латвійських соціальних мережах сталася дивна річ.
Все почалося з того, що група латвійських хокеїстів взяла участь у турнірі, організованому президентом Володимиром Путіним у Казані, Росія.
Участь гравців була широко засуджена на батьківщині, і Латвійська федерація хокею призупинила ліцензії гравців.
У службі обміну повідомленнями “X” раптово з’явилися тисячі ботів, які мали іншу думку.
Боти, або автоматизовані акаунти, захищали хокеїстів і наполягали на тому, що спорт має бути відокремлений від політики. Спільним для ботів було те, що вони використовували слабку латиську мову у своїх дописах.
– Це була найбільша латиномовна ботнет-атака, яку будь-коли виявляли, каже Макс Архіппайнен, керівник департаменту Центру передового досвіду НАТО зі стратегічних комунікацій в Ризі.
Це була очевидна дезінформаційна кампанія Кремля, спрямована на розпалювання внутрішнього розбрату і недовіри в маленькій сусідній країні. Такого висновку дійшли як Центр НАТО, так і сайт новин-розслідувань Re:Baltica, який опублікував інформацію.
– Новим був масовий рух латиською мовою. Існує думка, що це була демонстрація сили і генеральна репетиція перед європейськими виборами, – каже Архіппайнен в інтерв’ю Yle.
У минулому Росія поширювала дезінформацію переважно основними європейськими мовами.
На думку Архіппайнена, латвійський випадок, ймовірно, свідчить про те, що Росія все частіше намагається чинити вплив у невеликих європейських мовних регіонах.
У Фінляндії також відомо про невдалі спроби впливу на людей фінською мовою, де проросійські тролі намагалися, зокрема, налаштувати громадську думку проти НАТО.
Кампанії були очевидними, одначе штучний інтелект швидко розвивається.
На думку Архіппайнена, існує ризик, що через пару років Росія вже зможе проводити переконливі лобістські кампанії на непоширених мовах.
За допомогою залякування Росія намагається досягти потенційно більшого впливу.
Наприклад, в Європейській Раді навіть маленька країна може гальмувати прийняття спільних рішень.
Угорщина та Словаччина, зокрема, нещодавно поставили під сумнів підтримку України з боку ЄС. На виборах у Словаччині минулої осені виборці були введені в оману словацькомовними фейковими відеороликами, які були згенеровані штучним інтелектом.
– Якщо, наприклад, у Словаччині з’явиться проросійське керівництво, воно зможе впливати на прийняття рішень в ЄС. Тому я думаю, що скоординовані кампанії в малих країнах триватимуть, – каже Архіппайнен.
2. Зловмисники завалюють фактчекерів фейковими запитами
Росія намагається використати журналістів та розслідувачів, які спеціалізуються на розвінчуванні фейкових новин, за допомогою фальшивих запитів на перевірку. У дивних повідомленнях у соціальних мережах журналістів просили розслідувати, серед іншого, графіті із зображенням українського президента та проблему паризьких гомосексуалістів. Обидва твердження є продуктом російської пропагандистської машини.
На фото вище зображено графіті, на якому президент України Володимир Зеленський просить милостиню з простягнутою рукою.
Фотографія була опублікована під ніком “Käthe” у соцмережі “X” наприкінці грудня. Користувач стверджував, що фотографія була зроблена в Лос-Анджелесі.
Того ж дня багато фактчекерів у різних країнах отримали повідомлення зі словами “Будь ласка, перевірте цю новину”.
На думку дослідників, цей випадок є прикладом новітнього методу дезінформаційних кампаній Росії: перевантаження електронної пошти фактчекерів і каналів соціальних мереж фейковими фото та відео, як-от фото Зеленського.
Їх об’єднує те, що їх важко спростувати.
Подібні запити отримали щонайменше сотні фактчекінгових організацій по всьому світу. З цим явищем знайомий і фінський сервіс перевірки фактів Faktabar.
– Ми отримуємо десятки фейкових запитів на перевірку фактів електронною поштою щодня, – каже головний редактор Faktabar Піпса Хавула.
У повідомленнях просять перевіряти проросійські заяви та фейкові зображення, наприклад, про Олімпіаду в Парижі та українських біженців.
Росія також висловила занепокоєння проблемою клопів у Парижі.
На думку Франції, Росія хоче заплямувати її репутацію напередодні літніх Олімпійських ігор у Парижі.
3. Росія сіє ворожнечу навколо України
Росія намагається використати війну проти України для побудови нової лінії розмежування між європейськими країнами. У минулому Росія намагалася посилити конфронтацію з таких питань, як райдужні меншини, імміграція та зміна клімату.
Клоун. Боягуз. Наркоман. Зокрема, так у Росії намагаються схарактеризувати українського президента Зеленського.
Російська брехня про війну в Україні вже давно є частиною стратегії Кремля.
Особливо в країнах, де існує значна політична опозиція до підтримки України, Росія поширює брехню, щоб поглибити розбіжності.
Наприклад, напередодні осінніх президентських виборів у Словаччині в соціальних мережах циркулювала величезна кількість контенту, що дискредитує Зеленського, згідно зі звітом дослідницької організації Reset Tech.
– Підтримку України з боку ЄС в цілому можна підірвати, просто змусивши кілька країн ЄС критично ставитися до України. На виборах до Європарламенту Росія заохочуватиме тих, хто критично ставиться до єдності ЄС, – вважає Макс Архіппайнен з Центру НАТО.
Для Росії не має значення, де на політичній арені можна знайти сіячів розбрату. В обох крайнощах є критики підтримки ЄС та України, каже дослідник Європейського центру передового досвіду з протидії гібридним загрозам.
– Росіяни тут не практикують дискримінацію, а працюють і з ультраправими, і з ультралівими. Зараз ультраправі виділяються, тому що вони мають більший вплив і підтримку в Європі, – каже старший науковий співробітник центру Якуб Каленський.
Метою Росії не обов’язково є лише вплив на рішення ЄС, але і їх паралізація. Архіппайнен наводить приклад Німеччини, керівництво якої від початку війни засуджує російську агресію, але водночас не поспішає надавати допомогу Україні на кожному кроці.
– Якщо дезінформація збиває з пантелику осіб, які приймають рішення, і громадськість до такої міри, що вони не можуть нічого вирішити, це може мати вирішальне значення для результату.
Фінляндія також не застрахована
Хоча дезінформація відбувається постійно, місяць перед європейськими виборами є особливо чутливим часом.
Росія, ймовірно, спробує використати великі травневі події – Євробачення і Чемпіонат світу з хокею як платформи для своїх пропагандистських кампаній.
На думку експертів, опір Фінляндії російській пропаганді є відносно сильним, але країна не повинна впадати в оманливе відчуття безпеки.
Архіппайнен з Центру НАТО каже, що у Фінляндії існує сильний консенсус щодо зовнішньої політики і політики безпеки. Але у Фінляндії є й інші розбіжності, які можна використати.
– Якщо поглянути на ринок праці, то я б сказав, що Фінляндія зараз більш внутрішньо фрагментована і розділена, ніж це було протягом десятиліть. Хоча досі фінські політики, майже без винятку, відповідально ставилися до політики безпеки, деякі з них можуть піддатися спокусі використати питання безпеки як зброю у внутрішній політиці.
– Це може бути фатально.
Цей текст було перекладено з фінськомовних новин та відредаговано.