Згідно з опитуванням Yle, невеликий відсоток депутатів готові були б ввести війська в Україну.
Близько половини респондентів відповіли “ні”, а третина – відмовилися відповідати.
Міка Аалтола, директор Інституту зовнішньої політики, вважає, що справа в нервозності.
– Я не думаю, що є якісь розмежувальні лінії, але є нервозність через те, що загальна ситуація складається для Росії краще, ніж можна було собі уявити.
Що зараз робить Захід? Чи інвестує він у підвищення обороноздатності НАТО? Чи варто нам вкладати в це гроші, чи краще перемогти Росію в Україні, щоб не зіткнутися з нею ближче? Так Аалтола описує “шляхи думок”, які зараз протікають у внутрішніх дебатах Фінляндії.
Yle запитало депутатів, чи повинні країни ЄС посилати військових для підтримки України, якщо Україна програє війну проти Росії. В опитуванні взяли участь 103 депутати. 11 з них відповіли на запитання позитивно.
Більшість тих, хто відповів ствердно, представляють Партію Зелених та Коаліційну партію.
Аргументи депутатів, які проголосували проти, різняться. Деякі з них вказують на те, що війська можна було б відправити на різні місії підтримки. Так відповіли, наприклад, Атте Харянне з Партії зелених та Паулі Кіуру з Коаліційної партії.
Деякі з них не перераховують умови підтримки, як, наприклад, Вілле Валконен з Коаліційної партії. Аура Салла з Національної коаліції відповідає, що війська зараз не варто вводити, але й виключати цього не можна.
Про введення військ натякнув наприкінці лютого президент Франції Еммануель Макрон. Він не отримав підтримки своєї ідеї в інших країнах.
Наміри Макрона зрештою залишилися незрозумілими: з одного боку, французькі дипломати невдовзі пояснили, що Макрон не говорив про введення військ. З іншого боку, дипломати заявили, що його послання мало на меті завуалювати реальні наміри Заходу щодо України. Насправді він сказав, що кожне слово було зваженим.
Двозначність викликає головний біль
Аалтола вважає, що ця ситуація спантеличила фінських парламентарів.
– У певному сенсі таку двозначність хотіли створити, і це викликає головний біль у фінських парламентарів щодо того, як вони повинні на це реагувати. Зрозуміло, що у нас є відповідальність за війну, але значна частина депутатів не хоче бачити участі в обороні України.
Офіційна позиція Фінляндії з цього питання негативна. Позиція була сформована під керівництвом президента в урядовому комітеті зовнішньої політики та політики безпеки, коли Нійністьо був останній тиждень на посаді президента та брав участь у дискусіях Макрона.
Нійністьо відповів Yle електронною поштою, що “існує загальне розуміння того, що військової присутності не буде. Це також була позиція Фінляндії”. На той момент міністри не захотіли коментувати це питання.
Міністерка закордонних справ Еліна Валтонен була дещо менш однозначною. 18 березня Валтонен заявила Ilta-Sanomiat Politico, що важливо не виключати все в довгостроковій перспективі, оскільки ми не можемо знати, наскільки серйозною може стати ситуація. Також на на початку квітня Валтонен сказала Yle, що Фінляндія не розглядає можливість введення військ і не обговорює це питання. Однак, за словами Валтонен, дискусія може бути доречною.
Президент Александер Стубб під час свого візиту в Україну на початку квітня заявив, що зараз немає жодних підстав для введення військ.
Жодна європейська країна не підтримує введення військ. Країни Балтії, згідно з дипломатичними джерелами, не були настільки категоричними, але навіть вони не планують цього робити.
Аалтола: Війна вже ескалувала приховано
Захід підтримав Україну, передавши зброю, але повільніше та ощадливіше, ніж це було б потрібно Україні, щоб впоратися з Росією. Лінія фронту завмерла майже два роки тому.
На думку Аалтола, є підстави для обох точок зору:
– Те, що ви не посилаєте війська і не втручаєтеся, говорить про те, що ви не хочете прямого конфлікту. І вже потім те, що про це потрібно подбати.
Аалтола також вважає зрозумілою думку деяких депутатів про те, що Росії в якийсь момент доведеться зіткнутися з “контрсилою”.
– Росія цілком може мати можливість перетнути кордон НАТО і прорватися через нього. У цьому сенсі пряма підтримка України шляхом відправки солдатів і озброєнь виглядає розумним варіантом.
Досі відправка військ була виключена, оскільки існували побоювання, що це може продовжити або прискорити війну.
– Росія хоче підкреслити свій статус наддержави у великих масштабах. Східний кордон Фінляндії зараз також закритий, тож війна вже досить сильно загострилася, – каже Аалтола.
Аалтола вважає, що Захід повинен просунутися в дебатах на крок далі, ніж зараз. Розмови про перемогу і підтримку України – це добре, але цього недостатньо.
– Але що, якщо підтримка була недостатньою, а навпаки, і якщо ми зазнаємо невдачі. Що робити в цій ситуації, коли настане наступний день?
І чи вважає Аалтола, що в якийсь момент варто було б ввести війська?
На думку Аалтоли, Фінляндія не обов’язково повинна бути в цій групі. Натомість великі держави, такі як Франція чи Сполучені Штати, повинні тримати Росію напоготові, щоб війна не загострилася.
Цей текст було перекладено з фінськомовних новин та відредаговано.