Копенгаген має намір прийняти законопроект про розширення та зрівняння призову, щоб збільшити кількість жінок, призваних в армію, як частину плану зміцнення оборони Данії, оголосила в середу (13 березня) прем’єр-міністр країни Метте Фредеріксен.
Зараз у Данії жінки можуть добровільно вступати в збройні сили, але не підлягають призову.
«Захист своєї країни — одна з найпочесніших справ, які ви можете зробити. Ось чому сьогодні уряд пропонує нам продовжити строкову службу, збільшити відповідальність і збільшити кількість завдань», — сказав Фредеріксен журналістам у Копенгагені. «Ми пропонуємо повну гендерну рівність», – додала вона.
Зараз усі датські чоловіки після досягнення 18 років зобов’язані відвідати «День захисту» — обов’язкову вправу, під час якої вони проходять серію тестів, щоб визначити, чи придатні вони до військової служби.
Якщо потенційні призовники визнані придатними, вони повинні взяти номер лотереї. Від цього залежить, чи буде їм призначено місце служби, оскільки потреби Датських сил оборони або Данського управління з надзвичайних ситуацій нижчі, ніж фактична кількість придатних потенційних призовників.
Датські жінки можуть скористатися своїм правом на призов і, таким чином, бути призвані, але вони роблять це на інших умовах, ніж чоловіки, оскільки вони можуть відмовитися під час процесу, якщо бажають.
«Ми не сумніваємося, що посилення гендерної рівності створить більш сучасний і більш різноманітний захист, який відображає час, у якому ми живемо», – сказав Фредеріксен.
Минулого року близько 4700 данців проходили військову службу – близько чверті з них жінки. За допомогою нового законопроекту уряд Данії сподівається збільшити кількість призовників щонайменше до 5000 на рік.
Крім того, термін служби за результатами лотереї буде збільшено приблизно з чотирьох місяців до 11 місяців, заявив міністр оборони Данії Троелс Лунд Поульсен. Перші п’ять місяців будуть базовими курсами, тоді як останні шість місяців проходитимуть у складі Сил оборони Данії за різними спеціалізаціями.
За словами Поульсена, законопроект має бути прийнятий не пізніше 2025 року та набути чинності з 2026 року.
«Це означає, що вся молодь – незалежно від статі – повинна буде призватися до Дня оборони та проходити строкову службу на рівних умовах. Іншими словами, призов має бути сучасним – частково у зв’язку з фундаментальними цінностями, які ми маємо, які відображають наше суспільство, але також у зв’язку зі сценарієм загроз, з якими ми стикаємося», – сказав він.
Вторгнення Росії в Україну значно підвищило рівень загрози для країн Північної Європи та Балтії. У відповідь на цю загрозу Фінляндія приєдналася до НАТО у квітні минулого року, а Швеція – минулого тижня.
Призовні жінки
Наразі жодна держава-член ЄС не має обов’язкової військової служби як для чоловіків, так і для жінок. Кілька держав-членів ЄС, включаючи Грецію, Австрію, Фінляндію, Литву та Естонію, зберігають обов’язкову військову службу для чоловіків.
Норвегія та Швеція найближче до гендерно нейтральної служби, оскільки всі громадяни старше певного віку повинні зареєструватися та з’явитися на службу, але процедури відбору часто призводять до того, що жінок призивають набагато менше, ніж чоловіків.
Тим часом у Греції консервативний уряд вперше розглядає можливість дозволити жінкам добровільну службу.
Виступаючи з нагоди Міжнародного жіночого дня, міністр оборони Нікос Дендіас заявив, що пізніше цього місяця оголосить про новий план модернізації збройних сил, натхненний фінською моделлю.
Відповідно до плану, жінки спочатку будуть служити офіцерам умовно-дострокового звільнення за певними спеціальностями, а потім поступово переймуть той самий рівень відповідальності, що й чоловіки-солдати.
Посилення оборони Данії
Ці заяви були зроблені в ширшому контексті зміцнення оборони Данії, озвученого прем’єр-міністром Данії на тій же прес-конференції.
Уряд Данії планує інвестувати додаткові 40 мільярдів датських крон (5 мільярдів євро) в оборону Данії протягом наступних п’яти років, щоб придбати системи протиповітряної оборони, побудувати бригаду чисельністю 6000 осіб, яка буде готова до 2028 року, і оснастити датські фрегати для полювання на підводні човни.
Усе це вимоги НАТО щодо оборони Данії, які наразі не виконуються.
За словами Фредеріксена, пропозиція уряду означатиме, що Данія витрачатиме 2,4% ВВП на оборону цього та наступного року, включно з пожертвуваннями Україні, таким чином дотримуючись директиви НАТО про витрати на оборону 2% ВВП.