Хоча Естонія має значно скоротити викиди парникових газів, згідно з поточним прогнозом, у сільському господарстві вони продовжать зростати. Для зменшення викидів держава розглядає, серед іншого, можливість перемістити торф’яні ґрунти під луки та пасовища, засадити сільгоспугіддя лісом, побудувати біогазові установки чи перевести половину сільськогосподарської техніки на альтернативні види палива.
До 2030 року, як було узгоджено в Європейському союзі, Естонія має скоротити викиди парникових газів у багатьох галузях загалом на 24% порівняно з 2005 роком. Це стосується насамперед таких секторів, як транспорт, сільське господарство, промисловість та утилізація відходів.
Однак у сільському господарстві, за існуючих заходів, викиди парникових газів, навпаки, збільшаться на 32% порівняно з 2005 роком. А для досягнення поставленої перед усіма секторами мети викиди у сільському господарстві мають скоротитися майже вдвічі до 2030 року порівняно із нинішнім рівнем.
На думку віце-канцлера біоекономіки Міністерства регіонального розвитку та сільського господарства Мадіса Пяртеля, скорочення викидів у подвійному обсязі нереальне і не обговорюється, оскільки досягти цього неможливо без скорочення поголів’я худоби чи сільськогосподарських угідь.
“Якщо подивитися на нинішні експортуючі галузі, то сільське господарство знаходиться на другому місці (13%) після лісового сектора. Зрозуміло, що таке скорочення поголів’я худоби суттєво вплине на нашу економіку, доходи та робочі місця у сільській місцевості та призведе до очевидних соціально-економічних наслідків”, – сказав Пяртель.
Одна з найперспективніших можливостей – перемістити торф’яні ґрунти під луки та пасовища.
За словами Пяртеля, зараз активно обговорюють переведення торф’яних ґрунтів під луки та пасовища. У документі робочої групи йдеться, що до 2030 року, наприклад, 18 000 гектарів торф’яних ґрунтів можуть бути перетворені на пасовища.
Якщо території з торф’яними ґрунтами, на яких нині вирощують сільськогосподарські культури, перевести в пасовища, то від них виділятиметься менше парникових газів. Інша можливість, на думку Пяртеля, зайнятися обробкою водно-болотних угідь на ділянках із торф’яними ґрунтами.
“Тут є ризики, оскільки багато виробників садівничого сектора обробляють сільськогосподарські культури на торф’яних ґрунтах. Наприклад, там добре росте морква та інші культури, а оскільки садівницькі виробники займають не так багато землі, то постає питання про продовольчу безпеку. Якщо ми переведемо ці ділянки під луки, садівницька діяльність там зупиниться. Нам, безперечно, необхідно прорахувати ці ризики”, – сказав Пяртель.
За розрахунками міністерства, переведення торф’яних ґрунтів під луки на 18 000 гектарів має скоротити викиди парникових газів на 116 кілотонн до 2030 року.
Держава також розглядає можливість засадити лісом сільгоспугіддя чи природні луки. Міністерство підрахувало, що якщо засадити лісом 18 000 гектарів цих територій до 2030 року, то викиди парникових газів можуть скоротитися майже на 150 кілотонн.
За словами Пяртеля, не йдеться про повсюдне засадження лісом. “Якщо подивитися на Естонію, то більше половини нашої площі – це ліс. Це окреме питання, чи потрібно нам більше лісу. Можна говорити про малородючі ґрунти, де вирощування сільськогосподарських культур і так утруднено”, – сказав він.
У рослинництві як перспективний захід держава розглядає скорочення використання мінеральних добрив. У тваринництві обговорюється можливість збільшення частки випасу худоби та збільшення виробництва біогазу за рахунок будівництва нових біогазових установок. Обговорюється також перехід лісової та сільськогосподарської техніки на альтернативні види палива, такі як HVO чи біометан.
На думку Пяртеля, скорочення використання азотних добрив було б щодо реалістичною мірою, і питання насамперед у тому, якою мірою це можна було б зробити. За розрахунками міністерства, за рахунок скорочення використання мінеральних добрив на 10% викиди парникових газів зменшилися на 33 кілотонни, а при скороченні на 20% – майже вдвічі.
Війра: державну допомогу фермерам треба в рази збільшити
Керівник відділу сільськогосподарських досліджень Центру компетенцій сільського життя та член кліматичної ради Антс-Ханнес Війра заявив, що якщо держава планує серйозно поставитися до кліматичних цілей та справді скоротити викиди парникових газів на десятки відсотків, то нинішніх заходів підтримки недостатньо.
“Для цього необхідно переглянути заходи сільськогосподарської політики. Одна з відповідей криється в технологіях. Однак зміна технологій обходиться дорого, це потребує великих інвестицій, і ми маємо знайти спосіб їхнього стимулювання. Нинішніх бюджетів на інвестиційні заходи явно недостатньо”, – сказав він.
Єврокомісія рекомендує скоротити викиди CO2 до 2040 року на 90%
Керівник сільськогосподарського спрямування Сільськогосподарсько-торгової палати Рагнар Війкоя зазначив, що було б корисно, наприклад, звільнити біодизель від акцизного збору під час переведення лісової та сільськогосподарської техніки на альтернативні види палива.
“В даний час його виробництво навіть дорожче, ніж виробництво звичайного дизельного палива, а це означає додаткові витрати для виробників. Немає причин, через які воно все ще обкладається акцизом – адже біодизель допомагає вирішувати наші кліматичні завдання”, – сказав він.
Пяртель повідомив, що, наприклад, вже існує захід державної підтримки щодо стимулювання точного землеробства (система ведення сільського господарства, яка передбачає внесення різних норм насіння, добрив, гербіцидів та інших речовин у різні зони поля – прим. ред.).
“Звичайно, не настільки, щоб кожен фермер міг би купити агрегат точного землеробства, але частина компаній, безумовно, могла б це зробити”, – додав він.
За словами Пяртеля, неможливо точно сказати, скільки грошей Європейського союзу буде використано для досягнення кліматичних цілей до 2030 року, і жодних додаткових коштів із державного бюджету на досягнення кліматичних цілей не виділено.
На сільськогосподарський сектор припадає десята частина викидів парникових газів Естонії. Майже половина викидів у країні припадає на енергетичний сектор, 19% – на сектор землекористування та лісового господарства та 15% – на транспорт.