Енергосистема Балтії фактично готова будь-якої миті вийти з контрольованого Росією кільця БРЕЛЛ і розпочати роботу в ізольованому режимі, заявив в інтерв’ю агентству ЛІТА новий голова правління латвійського оператора системи передачі електроенергії АТ «Augstsprieguma tīkls» (AST) Роланд Іркліс.
Він зазначив, що вважає реальними провокації з боку Росії у зв’язку з відключенням від кільця БРЕЛЛ до лютого 2025 року.
Ми усвідомлюємо, що з боку сусідніх країн не можна виключити несподіваних дій, може бути ініційована екстрена десинхронізація із мережею БРЕЛЛ, внаслідок чого нам доведеться прискорено перейти на синхронізацію із мережами Європейського союзу (ЄС). Ми усвідомлюємо, що така можливість існує, і готові до цих сценаріїв», – сказав Іркліс.
Голова правління AST зазначив, що у разі екстреної десинхронізації необхідно буде задіяти доступну в ЄС інфраструктуру та збалансувати мережу.
Говорячи про доступність електроенергії у випадку, якщо Росія передчасно відключить Латвію від БРЕЛЛ, Іркліс підкреслив, що потужностей, що генерують, достатньо, особливо в Латвії, де є і гідроелектростанції, і термоелектроцентралі. Крім того, у всій Балтії добрі інтерконектори з Фінляндією, Швецією та Польщею.
«З погляду достатності потужностей ми забезпечені. Те, що доведеться зробити, це використовувати доступну на місці інфраструктуру для балансування і забезпечення стійкості мережі. Але і з цього погляду ми бачимо, що потужностей достатньо», – сказав Іркліс.
При цьому він зазначив, що така ситуація може вплинути на витрати на електроенергію, але не на надійність постачання.
Іркліс розповів, що підготовка до виходу з кільця БРЕЛ ведеться на кількох рівнях. Один – розвиток фізичної інфраструктури, другий – розвиток ІТ-систем, третій – співпраця з країнами Балтії, а також з Польщею та іншими європейськими операторами, і це разом дозволить реалізувати проект до кінця.
Наразі ведуться активні роботи з розвитку інфраструктури, і більша їхня частина до лютого 2025 року буде завершена.
«Вже реалізовано такі проекти, як Курземська дуга та третій латвійсько-естонський інтерконектор. Вони є дуже важливими для того, щоб країни Балтії тепер могли синхронізувати свої системи електропостачання з рештою Європи», – сказав Іркліс.
Він зазначив, що на даний момент також завершено реконструкцію з’єднання Валмієра – Тарту і до середини року завершиться реконструкція з’єднання Валмієра – Тсіргулійна. Таким чином, фактично буде три нові інтерконектори з Естонією.
В активній стадії зараз знаходиться і проект синхронних компенсаторів у країнах Балтії – у кожній буде по три компенсатори. У Латвії перший з них перебуватиме у Гробіні і запустити його планується наприкінці цього року, а наступні два – у Вентспілсі та Ліксні – будуть закінчені протягом 2025 року.
Крім цього, будуть створені системи накопичувальних електроенергетичних батарей, якими зараз завершується закупівля. Передбачається, що проект буде реалізований до кінця 2025 року та забезпечить необхідну інфраструктуру для стабілізації мережі та підтримки в ній необхідних балансуючих потужностей, коли Латвія синхронізується із європейськими мережами.
Як повідомив голова правління AST, закупівля батарей трохи затрималася – вона мала завершитися ще в середині минулого року, але заявку подав лише один претендент за вищою ціною, ніж планувалося. У зв’язку з цим закупівлю було припинено.
«Хоча ми втратили трохи часу, тепер ми отримали вигіднішу у фінансовому плані пропозицію», – зазначив Іркліс.
Іркліс нагадав, що спочатку синхронізація була запланована на кінець 2025 року – початок 2026 року, але влітку минулого року країни Балтії домовилися, що з урахуванням геополітичних ризиків синхронізація має відбутися вже до лютого 2025 року.
З цієї причини до лютого у робочому стані будуть ще не всі синхронні компенсатори, як і батареї ще не будуть готові до роботи, сказав Іркліс.