![Макрон і Крістерссон підписали угоди про поглиблення партнерства в ядерній енергетиці, лісовому господарстві та безпеці, остання з яких довго обговорювалася під час спільної прес-конференції в Стокгольмі. [EPA-EFE/КЛАУДІО БРЕШІАНІ]](https://ua-nordic.org/wp-content/uploads/2024/01/website.png "website")
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон і президент Франції Еммануель Макрон підписали угоди про зміцнення військових зв’язків у перший день дводенного візиту Макрона до Швеції, під час якого він уже повторив свій заклик до більшої безпеки ЄС на тлі дедалі напруженої геополітики та ймовірності повернення Дональда Трампа до Білого дому.
Дводенний візит Макрона розпочався у Стокгольмі у вівторок і завершиться в південному регіоні Сконе в середу, що робить його першим державним візитом до північного королівства з 2000 року.
У вівторок Макрон і Крістерссон підписали угоди про поглиблення партнерства в ядерній енергетиці, лісовому господарстві та безпеці, остання з яких детально обговорювалася під час спільної прес-конференції в Стокгольмі.
Обидві країни мають намір «впровадити основні ланцюги поставок для своїх галузей оборони та безпеки, включаючи боєприпаси, паливо та вибухові речовини», продовжувати «збільшувати співпрацю щодо протитанкових ракет» і «розвивати співпрацю у сфері повітряного спостереження та протиповітряної оборони», йдеться в прес-релізі.
Крістерссон високо оцінив оборонну промисловість Швеції та Франції, підкресливши їхню користь у забезпеченні України зброєю для боротьби з Росією.
«Наші підприємства оборонної промисловості буквально рятують життя», — сказав Крістерссон, маючи на увазі шведську артилерійську систему «Арчер» і французьку «Цезар», які зараз використовуються на українських полях битв.
До більш убезпеченої Європи
Але окрім розвитку двосторонніх відносин між Францією та Швецією, президент Франції особливо прагнув обговорити поглиблення військової співпраці зі Стокгольмом у ширшому європейському контексті.
«Ми хочемо визначити низку проектів, які ми хочемо створювати разом, зокрема, як частину європейської оборонної технологічної та промислової бази», — сказав Макрон.
За словами президента Франції, це в дусі зміцнення двосторонньої співпраці та виконання Версальського порядку денного, який лідери ЄС погодили в березні 2022 року, щоб зменшити стратегічну залежність блоку та визначити загальноєвропейську модель зростання та інвестицій на наступне десятиліття.
«Через цю угоду, а також через нашу співпрацю ми виконуємо нашу прихильність європейському суверенітету», – додав Макрон.
Підготовка до Трампа
Президент Франції також підняв питання перспективи можливого повернення до влади колишнього президента США Дональда Трампа, щоб наполягати на необхідності підготовки суверенної Європи та розвитку європейської оборонної промисловості, якщо допомога США Україні зменшиться.
«Ми повинні організувати себе таким чином, щоб, якщо США зроблять суверенний вибір припинити цю допомогу або скоротити її, це не повинно мати впливу на місцях», – сказав Макрон, додавши, що це вимагатиме від ЄС кроків по збільшенню своїх зусиль з точки зору виробництва.
За словами Макрона, ЄС пощастило, що все ще має сильну підтримку США для України, але це перш за все проблема блоку.
«Україна на європейській землі; це європейська країна, і якщо ми хочемо мирної та стабільної Європи, ми повинні заслуговувати довіри щодо нашої власної безпеки та оборони по відношенню до всіх наших сусідів», – сказав він.
Однак він чітко дав зрозуміти, що не бачить протиріччя між побудовою оборонної доктрини Європи та НАТО і що, навпаки, Європа, готова взяти на себе військову відповідальність, і є невід’ємною частиною НАТО.
Підтримка прагнення Швеції до НАТО, Україна
Коментуючи заявку Швеції на вступ до НАТО, яку ще має ратифікувати парламент Угорщини, Макрон зазначив, що це логічно, що продиктовано нинішньою безпековою та геостратегічною ситуацією.
«Я сподіваюся, що наші останні європейські партнери тепер будуть виконувати взяті на себе зобов’язання. Я ні секунди в цьому не сумніваюся», – додав Макрон, що можна розцінити як непряму критику прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.
Після того, як минулого тижня турецький парламент проголосував за заявку Швеції на вступ до НАТО, поклавши край 20-місячній затримці, Угорщина стала де-факто останньою країною-членом НАТО, яка проголосувала з цього питання, незважаючи на неодноразові обіцянки зробити це.
Однак міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто не бачить причин скликати парламент для ратифікації заявки Швеції на вступ до НАТО до закінчення зимових канікул 26 лютого, заявив він угорському телеканалу ATV у вівторок. “Ми зараз недалеко від початку чергової сесії в кінці лютого, тому я не бачу причин для додаткової сесії парламенту”, – сказав він, додавши, що “ми все одно будемо останніми”.
Парламентська група правлячої партії Орбана “Фідес” минулого тижня заявила, що очікує зустрічі прем’єр-міністрів Угорщини та Швеції, яка, як очікується, відбудеться на саміті ЄС у Брюсселі в четвер.
Рішення Орбана також будуть під особливою увагою на Європейській раді, де очікується, що європейські лідери обговорять підтримку України, серед інших питань.