Нова оборонна угода Данії виділяє 400 мільйонів доларів на безпілотники далекого радіусу дії для посилення спостереження за Арктикою та Північною Атлантикою. Угода також визначає пріоритет встановлення радара повітряного попередження на Фарерських островах. «Нам потрібно використовувати більше м’язів у регіоні», — каже міністр оборони Данії.
Минулого четверга уряд та шість парламентських партій Данії уклали першу часткову угоду щодо нового оборонного врегулювання Данії. Він був розроблений за участю урядів Гренландії та Фарерських островів.
Угода забезпечує додаткові кошти на нові безпілотники дальнього радіусу дії для спостереження, розвідки та встановлення суверенітету в Арктиці та Північній Атлантиці. Це пов’язано з незмінним прагненням Данії зробити регіон зоною низької напруги.
Завдяки вдосконаленим радарам, датчикам і технології збору сигналів безпілотники сприятимуть кращому огляду постійно зростаючої активності в цих областях – як для військового, так і для цивільного використання.
Рішення про придбання двох таких безпілотників було прийнято у 2021 році в рамках міжполітичного врегулювання пакету можливостей для Арктики. Початковий бюджет становив 750 мільйонів датських крон, але процес закупівель показав, що дрони коштуватимуть значно дорожче, ніж передбачалося спочатку.
Зараз на цю закупівлю виділено 2,74 мільярда датських крон (близько 400 мільйонів доларів). Пріоритетом також є те, щоб процес проходив швидко вперед.
«Ми маємо особливі зобов’язання перед нашою найближчою територією, і Королівство Данія в майбутньому візьме на себе більшу відповідальність за безпеку в усьому регіоні. Це означає, що нам потрібно використовувати більше сил в Арктиці та Північній Атлантиці. Тому я дуже задоволений тим, що було погоджено забезпечити фінансування закупівлі безпілотних літальних апаратів дальнього радіусу дії в першій частковій угоді. Це виконання одного з центральних рішень із пакету потужностей для Арктики», — сказав міністр оборони Данії Троелс Лунд Поульсен (ліберали).
Експедиція радара
У новій частковій угоді також пріоритетом є встановлення радіолокатора повітряного попередження на Фарерських островах. Данія та уряд Фарерських островів погодили рамки для цього у 2022 році.
Радар буде стежити за повітряним простором між Ісландією, Норвегією та Великою Британією з радіусом дії 3-400 кілометрів.
В угоді зазначено, що радар буде встановлено якнайшвидше у співпраці між владою Данії та Фарерських островів.
Зокрема, радар буде розташований на горі Сорнфеллі, де раніше оборона Данії розташовувала радіолокаційну станцію НАТО. Він був закритий у 2007 році.
Популярна арктична освіта
Сторони також погоджуються підтримувати нову арктичну базову підготовку для людей, які проживають у Гренландії.
Освітня програма, розроблена міністерством оборони Данії та Naalakkersuisut (урядом Гренландії) і запущена восени цього року, спрямована на посилення готовності та стійкості гренландської громади.
На момент закінчення терміну подачі заявок на рубежі року до програми подали заявки 236 осіб, повідомляє Sermitsiaq. У першому турі буде зараховано 20 студентів. Нова угода відкриває можливість збільшити прийом на програму.
«Окрім виконання існуючої політичної угоди щодо безпілотників дальнього радіусу дії, перша часткова угода гарантує, що ми можемо підтримати дуже позитивну заявку на арктичну базову підготовку в Гренландії», — каже Вівіан Моцфельдт (Сіумут), міністр незалежності Гренландії та Зовнішня політика.
«Для мене вкрай важливо, щоб завдання зміцнення оборони та безпеки в Гренландії також приносило користь населенню Гренландії», — підкреслює вона.
Крім того, угода також дозволяє досліджувати потенціал розвитку схеми Greenland Guardian. Це стосується волонтерів, які допомагають Арктичному командуванню оборони у зв’язку з серйозними інцидентами в Гренландії.
«Завдяки участі Naalakkersuisut у першій частковій угоді ми заклали рамки для майбутньої співпраці щодо майбутніх часткових угод. Я з нетерпінням чекаю найближчих обговорень з МО та гренландськими партіями Inatsisartut [парламенту Гренландії, прим. ред.] “, – зазначає Моцфельдт.
У додатку до угоди зазначено, що уряд Данії забезпечить повну участь кабінету міністрів Гренландії в інвестиціях в оборону на острові та навколо нього, а також у «подальшому аналізі діяльності, присутності, потенціалу та цивільного захисту в королівстві щодо майбутніх часткових угод».
Однак Аджа Хемніц (інуїт Атакатигіт), один із представників Гренландії в датському парламенті, не в захваті від участі Данії.
«Фонд уряду Данії каже, що гренландська сторона має брати участь у переговорах щодо врегулювання оборони. На практиці, на жаль, ми не беремо участь у всіх переговорах. Це еквівалентно запрошенню нас на сімейну вечірку та розміщенню Гренландії. за дитячим столом”, – сказав Хемніц Sermitsiaq.
Він також заявляє, що її партія на чолі з прем’єр-міністром Гренландії Муте Б. Егеде зосередиться на заміні старих кораблів і літаків і захисті морських кабелів у майбутніх угодах.
Збільшення інвестиційної бази
Уряд Данії та сім парламентських партій прийняли план оборони на 2024-2033 роки минулого літа. Уряди Гренландії та Фарерських островів були включені до частин угоди, що стосуються Арктики та Північної Атлантики.
Угода встановила рамки інвестицій у розмірі 143 мільярдів датських крон і зазначила, що Данія має досягти мети НАТО щодо витрачання двох відсотків ВВП на оборону не пізніше 2030 року.
Нова часткова угода збільшує загальний обсяг інвестицій до 155 мільярдів датських крон. Сторони домовилися про збільшення асигнувань у 2028 і 2029 роках, оскільки вони хочуть, щоб Данія швидше взяла на себе більшу відповідальність за свою оборону.
16 мільярдів датських крон виділено на частковий зміст угоди, яка також включає інвестиції в такі можливості, як протиповітряна оборона для армії та зброя для флоту.
Протягом усього періоду врегулювання сторони будуть постійно вирішувати нові потреби та умови оборони та безпеки Данії шляхом часткових угод.
https://www.highnorthnews.com/en/new-agreement-secures-danish-drone-surveillance-arctic