Якщо Росії вдасться хоча б частково заволодіти українськими землями, то в найближчі роки вона нападе на країни НАТО
Триваюча російсько-українська війна сприймається у світі, і зокрема, у Європі, по-різному, щоправда, як нападника, Росію таки засуджують. Бо добре усвідомлюють, що можуть зазнати такого ж нападу росіян, вважаючи при цьому, що необхідно бути готовими до найгіршого. Так, як це взялися робити у багатьох європейських країнах, включно з Фінляндією. Не даремно у цій країні щойно провели опитування, з’ясовуючи чи чекають фіни війни з Росією. Опитування було проведене серед користувачів онлайн-панелі 15–20 грудня 2023 року компанією Verian від імені фінської газети Helsingin Sonomat. Аналіз охопив групу з 1047 користувачів Інтернету віком від 18 років.
Як повідомляється у польському виданні WP Wiadomości, з посиланням на інформацію у згаданій щоденній фінській газеті Helsingin Sonomat, понад половину опитаних вважають, що Фінляндія повинна готуватися до війни в найближчі кілька років. Тобто, ризик війни для фінів, на їх же погляд, надзвичайний. Так, 53 відсотки респондентів впевнені, що якщо Росії вдасться хоча б частково заволодіти українськими землями, то в найближчі роки вона нападе на країни НАТО. Інакше вважають лише 16 відсотків опитаних. Решта не мають з такого приводу жодної думки, хоча не можна вважати, що вони цим не переймаються. Так, через загрозу війни аж 50 відсотків респондентів вважають, що Фінляндії незабаром слід готуватися до можливої ескалації російсько-українського конфлікту, в тому числі на своїй території. Це стверджують як представники молодшої групи респондентів, так і фіни старшого віку — незалежно від статі чи політичних поглядів. І тільки 13 відсотків опитаних іншої думки. І хоча половина фінів вважає, що готуватися до війни необхідно, опитування показує, що лише кожний п’ятий самостійно вживав необхідних конкретних заходів. 45 відсотків респондентів не думають про початок підготовки до можливої ескалації збройного конфлікту. Також зазначається, що п’ята частина респондентів вважає, що Захід має почати схиляти Україну до перемовин про мир, навіть якщо вона втратить частину своєї території. Але що не менш цікаво: понад вдвічі більше респондентів (43 %) не згодні з таким твердженням.
Будемо відверті, пише автор ще однієї кореспонденції у WP Wiadomości, на такі показники впливає зростаюча напруга між Гельсінкі та Москвою, в основі якої не тільки історичні події у минулому, коли Фінляндія зазнавала нападів з боку Росії. Сьогодні також Москва дає підстави для того, щоб у її сусідів виникало незадоволення її діями, через що доводиться вживати запобіжних заходів. Таких, як підписаний Фінляндією пакт зі США про посилення військового співробітництва. Експерти пояснюють, що цей крок викликаний зростаючим страхом перед загрозою з боку Росії, тим більше, що Кремль погрожує Гельсінкі у зв’язку з нещодавнім вступом до НАТО. Оборонною угодою зі Сполученими Штатами передбачається надання швидкого військового доступу та допомоги для Фінляндії в разі виникнення конфлікту. В документі є перелік 15 об’єктів і районів у Фінляндії, до яких американська армія матиме необмежений доступ. Військові зможуть там, серед іншого, зберігати техніку та боєприпаси. Це, зокрема, чотири авіабази та військовий порт. До речі, у США є подібні угоди з багатьма країнами Східної Європи. Загалом, така угода про співпрацю в галузі оборони має формалізувати поглиблення відносин між Фінляндією та Сполученими Штатами, включно зі спільними навчаннями збройних сил і покращенням військової співпраці і, головне, зміцнити безпеку Фінляндії, оскільки так «забезпечуватиметься присутність і навчання американських сил і початкове розміщення оборонних матеріалів на території Фінляндії».
Міністр оборони Фінляндії Антті Хакканен, підписуючи угоду у Вашингтоні з держсекретарем США Ентоні Блінкеном, підкреслив, що вважає її вираженням твердої прихильності Сполучених Штатів до захисту Фінляндії та всієї Північної Європи і зазначив при цьому, що Фінляндія не очікує, що США візьмуть на себе повну відповідальність за захист його країни, яка «залишається зосередженою на зміцненні власної обороноздатності та розподілі відповідальності як на своїй території, так і за її межами». На його переконання, така домовленість значно підвищує здатність обох країн діяти спільно в різних ситуаціях, тим самим підвищуючи ефективність їхньої співпраці. При цьому Хакканен підкреслює, що угодою не скасовується фінське законодавство, яке забороняє зберігання та транспортування ядерної зброї на території Фінляндії.
Як і слід було передбачити, повідомляє WP Wiadomosci, на таку двосторонню угоду різко зреагувала Москва. Так, вона заявила, що зреагує на нову оборонну угоду, яку Фінляндія уклала з США. А послу Фінляндії, якого терміново викликали до МЗС РФ, представили позицію Кремля: документ, підписаний у США, надає американцям широкий доступ до територій біля кордону з Росією. Тому така угода призведе до напруженості у стосунках Росії з Гельсінкі.
Та попри таку позицію Кремля всі добре розуміють, що Фінляндія приєдналася до Північноатлантичного альянсу у квітні цього року у відповідь на російське вторгнення до України у 2022 році.
До речі, у західних ЗМІ, в тому числі у згаданому польському виданні WP Wiadomości, вже повідомлялося про реакцію Кремля на політичний крок Гельсінкі. Володимир Путін безпосередньо погрожував Фінляндії, зазначаючи, що всі суперечки між двома сусідніми країнами «давно вирішені» і у відносинах «немає проблем».
— Ось взяли й затягнули Фінляндію в НАТО, — обурився Путін у розмові з кремлівським пропагандистом Павлом Зарубіним. — Чи були у нас суперечки з Фінляндією? Усі суперечки, в тому числі й територіального характеру, були вирішені давно, ще в середині 20-го століття. У нас були найкращі, найсердечніші стосунки.
Тільки він не згадував про фактично безпідставний напад на Україну, точніше, про вигадані Кремлем такі «підстави». Оскільки це звичний кремлівський «стиль» двосторонніх стосунків, то чи не може таке повторитися знову вже стосовно Фінляндії? Проблем не було, тепер будуть, пообіцяв Путін, маючи на увазі відновлення Ленінградського військового округу. Але тут один «нюанс»: скоріш за все він просто незадоволений тим, що фіни його випередили, оскільки з часом такий округ все одно мав бути створений. Не можна не згадати про підступність росіян, у яких буцімто «…немає жодних підстав, жодних інтересів — ні геополітичних, ні економічних, ні політичних, ні військових — воювати з країнами НАТО. Ми не маємо до них територіальних претензій і не хочемо псувати з ними відносини». Та заяви Путіна, зауважується у кореспонденції, неодноразово не відповідали дійсності.
На цьому можна було б поставити у газетному матеріалі крапку, якби не з’явилася ще одна інформація, що пов’язується зі згаданими подіями. Під заголовком «Шведи розлютили своїх сусідів. Генерал з Фінляндії відкинув звинувачення» кореспондент польського видання розповідає у своєму матеріалі інформацію у популярному шведському щоденнику Aftonbladet, де йшлося про обороноздатність Фінляндії. У тексті, зокрема, підкреслюється слабкість армії сусіда, Фінляндії, і стверджується, що в разі війни Гельсінкі мусили б покладатися на допомогу Стокгольма.
Також у шведському Aftonbladet автори статті вирішили викласти свої погляди на те, наскільки насправді міцна фінська армія. І не забарилися з висновком: хоча Фінляндія була готова до гібридної війни з Росією та напливу мігрантів через східний кордон, але у разі воєнного вторгнення вона не змогла б впоратися з російськими нападниками без допомоги Швеції. Для підтвердження тези наводяться заяви двох фінів: Ілмарі Кяйкьо з Національного університету оборони Швеції та дослідника Чарлі Салоніуса-Пастернака. За словами Кяйкьо, першою слабкістю Фінляндії є її скромна чисельність її війська. В основному фінські збройні сили зосереджені на підготовці призовників, але в разі загрози у них виникнуть проблеми зі швидким формуванням резервної армії. Експерт також звертає увагу на замалий термін строкової військової служби. На його думку, призовники не в змозі набути достатніх бойових навичок і навичок володіння зброєю всього за кілька місяців.
Салоніус-Пастернак віщає у подібному тоні, вважаючи, що фінські збройні сили повинні збільшити свій штат «для посилення підготовки резервістів».
Обурившись такими висновками, генерал Пекка Товері — депутат фінського парламенту і колишній глава військової розвідки Фінляндії — в інтерв’ю другій найбільшій щоденній газеті в країні Ilta-Sanomat повністю заперечує заяви шведів.
— Це надзвичайно смішно, — явно схвильований, він каже, що стаття в Aftonbladet непрофесійна і написана без знання фінської системи підготовки призовників.
«У Фінляндії створені сили швидкого реагування, частина яких в готовності негайно вступити в бій. Навіть якби вони становили лише 10 відсотків резерву, це все одно більше, ніж уся шведська армія», — саркастично висловився Товері.
Як пояснив фінський генерал, мінімальний термін служби становить менше пів року, але переважна більшість призовників проходять значно тривалішу підготовку для отримання спеціальних навичок.
— Це добре, що є військова співпраця зі Швецією, але Фінляндія, безсумнівно, має найкращий армійський і оборонний потенціал у Північній Європі, — з упевненістю зазначає він.
Та щоб з’ясувати на чиєму боці правда — досить уважно спостерігати за бойовими діями у російсько-українській війні і робити беззаперечні висновки, які стануть у пригоді в разі бойового зіткнення з російським нападником.
Підготував в українському перекладі Олег Махно