Кількість іноземців, які прибувають до Литви, зростає з кожним роком. Проблеми інтеграції та перешкоди на шляху до працевлаштування стають дедалі очевиднішими. Однією з них є незнання литовської мови. Ця проблема посилюється труднощами, з якими стикаються українці, що у великій кількості надходять на ринок праці країни, йдеться в повідомленні для преси Служби зайнятості Литви.
Які можливості країна повинна надати іноземцям для вивчення національної мови? Як допомогти їм швидше інтегруватися?
Служба зайнятості запросила представників державних установ, соціальних партнерів і роботодавців на круглий стіл “Мовні бар’єри в процесі інтеграції іноземців на ринок праці”, щоб поділитися ідеями та рішеннями, які допоможуть прискорити інтеграцію іноземців на ринок праці.
Дослідження Центру східноєвропейських досліджень, присвячене інтеграції мігрантів з України, показало, що 76% опитаних не планують залишати Литву, а 64% прагнутимуть отримати литовське громадянство в майбутньому. 45,9% українців, відповідаючи на запитання, якої допомоги вони найбільше потребують під час перебування в Литві, назвали уроки литовської мови.
“Уперше ми ініціювали таку дискусію з метою з’ясувати, як допомогти іноземцям вивчити литовську мову і створити більш чітку систему. Іноземцю, який володіє литовською мовою, набагато простіше отримати роботу відповідно до своєї кваліфікації”, – наголосила заступник директора Служби зайнятості Ґедрє Сінкявіче.
Наразі в країні працює понад 140 000 іноземців, зокрема 45 000 українців, проте досі не знайдено рішення для ефективного вивчення литовської мови та доступу до подібних послуг.
Усі учасники погодилися з тим, що проблема мовних бар’єрів – це питання державної політики. Було зазначено, що заходи вже вжито, але мотивації до навчання не вистачає. Однак 2023 рік показує, що мотивація та бажання інтегруватися як у соціальне життя, так і на ринок праці зростають.
За даними Служби зайнятості, цьогоріч у програмах навчання литовської мови взяли участь понад 3 000 іноземців, тоді як 2022 року – лише 100 осіб.
“Відчуття невизначеності та тимчасовості у 2022 році заважало мотивації українців, які прибули, докласти більше зусиль для довгострокової інтеграції в Литві, оскільки всі мали одну мету – тимчасовий захист і бажання якомога швидше повернутися додому. Однак тривала війна і невизначеність її результату змінили ставлення, і українці дедалі частіше шукають можливості навчання або роботи відповідно до наявної в них кваліфікації”, – сказала Сінкявіче.
Під час дискусій зазначалося, що існує нестача викладачів, а мовний бар’єр заважає тим, хто працює на висококваліфікованих посадах. Досвід Caritas, Центру прийому біженців і Червоного Хреста показує необхідність дистанційного та індивідуального навчання – наприклад, багато українців працюють і не можуть одночасно з роботою вчитися.
Учасники дискусії внесли пропозиції, які будуть передані членам урядової групи з інтеграції іноземців. Одна з них – створити можливість безперервного вивчення литовської мови, за якої людина, що пройшла рівні А1-А2, могла б безперервно відвідувати уроки мови вищих рівнів.
Представники роботодавців наголосили, що тим, хто бажає вчитися, мають бути запропоновані альтернативні способи навчання. Робота має йти пліч-о-пліч із вивченням мови, а прогресивні засоби навчання (додатки для вивчення мови, дистанційне навчання тощо) мають використовуватися таким чином, щоб іноземці самі могли обирати форму, час і рівень навчання.