Економічний огляд економіста банку Citadele Мартіньша Аболіньша показує, що економіка Естонії перебуває у найбільш уразливому стані, порівняно з іншими країнами Балтії.
За словами Мартіньша Аболіньша, економіка Естонії нині зазнає хворобливих наслідків через великий борговий тягар приватного сектора та близькість країни до Скандинавії.
«Балтійський регіон вже перебуває у стані деякого економічного спаду. Інфляція, високі ціни на енергоносії, зниження реальних доходів, слабкий зовнішній попит у обробній промисловості та зростання відсоткових ставок вплинули на зростання ВВП у країнах Балтії, – зазначив Аболіньш у переданому BNS огляді. – У всіх трьох країнах Балтії зниження ВВП спостерігається принаймні два квартали поспіль. У третьому кварталі цього року ВВП Латвії знизився на 0,1% порівняно з аналогічним періодом 2022 року, ВВП Литви залишився тим самим, а ВВП Естонії у другому кварталі 2023 року знизився порівняно з минулим роком на 3%».
За його словами, через слабкий зовнішній попит виробництво промислового сектору скоротилося у всіх трьох країнах Балтії, тоді як сфера послуг здебільшого продовжувала зростати. Індикатори демонструють у балтійському регіоні протилежні економічні тенденції.
«З одного боку, дані показують, що економічна активність у Литві почала зростати, головним чином завдяки оптимістичним прогнозам у виробничому секторі. З іншого боку, в Латвії економічний клімат останніми місяцями залишався стабільним, а в Естонії показники жовтневого індексу економічної впевненості виявилися найслабшими за 40 місяців, – пояснив він. – На нашу думку, позиції Естонії слабші в порівнянні з іншими країнами Балтії, оскільки боргове навантаження приватного сектору країни вище і сама Естонія ближча до скандинавської економіки, де будівельний сектор переживає серйозний спад».
Аболіньш зазначив, що зарплати в країнах Балтії продовжують зростати, безробіття, як і раніше, на невисокому рівні, а інфляція швидко знижується.
За словами економіста банку Citadele, за останні два роки споживчі ціни в країнах Балтії зросли більш ніж на 25% і зростання доходів не встигає за інфляцією. Він пояснив, що цей факт відображається у відносно слабких показниках роздрібного продажу цього року – обсяги продажів знизилися у всіх трьох країнах Балтії.
«Інфляція знизила купівельну спроможність споживачів, а зростання доходів ще не наздогнало недавнє зростання цін. Водночас виплати за кредитами збільшилися через відсоткові ставки, а створені під час пандемії заощадження значною мірою вичерпалися», – зазначив Аболіньш.
Він додав, що в результаті ми бачимо тенденцію до того, що зростання сімейних вкладів у банках уповільнюється, а видача споживчих кредитів збільшується.
Економіст банку Citadele пояснив, що рівень споживчого оптимізму в регіоні Балтії нерівномірний. «У Литві та Латвії споживча довіра близька до найвищого рівня кількох років тому, а обумовлена споживчий оптимізм головним чином уповільненням інфляції. Проте останнім часом споживча довіра в Литві стабілізувалася і її зростання зупинилося, оскільки споживачі стали дещо обережнішими щодо свого фінансового стану, заощаджень та економіки. В Естонії споживча довіра все ще на низькому рівні, що також відбивається на слабких результатах індексу економічної впевненості», – сказав Аболіньш.
Аболіньш сказав, що в 2023 році зростання заробітної плати перевищило позначку в 10%, а безробіття в Латвії та Литві залишається близьким до рекордно низького рівня.
«Незважаючи на зниження ВВП, ринок праці країн Балтії залишається гнучким. У першому півріччі 2023 року середня зарплата у країнах Балтії зросла більш ніж на 12% порівняно з минулим роком. У Латвії та Литві рівень безробіття, як і раніше, знаходиться на рекордно низькому рівні, а в Естонії до зростання безробіття привело більш слабке економічне зростання», – зазначив він.
Він також додав, що безробіття в Естонії особливо помітно зросло в обробній промисловості та деяких сферах послуг. Одним із прикладів є сектор стартапів, де зростання відсоткових ставок знизило доступність фінансування та в результаті зменшилася кількість вакансій. У середньостроковій та довгостроковій перспективі на ринку праці країн Балтії зберігається напружена ситуація, оскільки кількість працездатного віку в країнах Балтії скорочується, а брак робочої сили залишається важливою перешкодою для економічного зростання.