Загальний індекс емоційного здоров’я, що вимірюється другий рік у Литві, показує, що значно зросла кількість населення, яке відчуває тривогу, напругу і стрес, основною причиною якого стала війна в Україні та в Ізраїлі. Цей показник з весняного у 20% восени зріс до 25%.
Такі результати демонструє репрезентативне опитування населення, проведене на замовлення платформи Visipsichologai.lt компанією Spinter tyrimai.
Відповідно, знизилася частка людей, які відчувають дещо підвищені негативні емоції – з 44% до 40 відсотків, тож загальна частка людей з емоційними проблемами залишається практично незмінною – 65%.
Як повідомляється у звіті, з весни 2022 року, коли емоційне благополуччя населення почали вимірювати двічі на рік, загальний показник поганого самопочуття сягав 87% населення. Навесні цього року відзначалося поліпшення – частка тих, хто переживає негативні емоції, знизилася до 64%. Однак восени крива індексу емоційного здоров’я, згідно з опитуванням, знову почала зростати.
“Причиною збільшеної напруги, занепокоєння або стресу цієї осені, як правило, є війна, яку Росія веде в Україні, нова війна в Ізраїлі, в секторі Газа і різні інші хвилювання у світі. Цілих 39% респондентів вказали на цю причину, коли навесні війна викликала негативні емоції у 17% населення”, – прокоментував опитування керівник Visipsichologai.lt. За його словами, робота, різні проблеми на роботі поступаються тільки війні. Нині п’ята частина населення (19%) відчуває напругу, стрес, тривогу на роботі, як і півроку тому (22%).
Третя причина поганого самопочуття – зростання цін, інфляція, яку як причину занепокоєння назвали 14% респондентів (раніше – 13%), фінансові проблеми і бідність названі на четвертому місці (по 10% зараз і навесні).
Жінки більш схильні до стресу
Психологиня Вілма Шімайтєне зазначила, що жінки сильніше за чоловіків відчувають підвищений рівень тривоги, напруги і стресу. За її словами, жінок більше турбує війна і зростання цін, інфляція, загальна економічна ситуація, а чоловіки більше напружені з приводу майбутнього, політичної ситуації, високих темпів, світової геополітики.
Дослідження показує, що молодші респонденти (25-35 років) схильні більше хвилюватися і відчувати більший стрес. Їх турбує робота, нестабільність у ній, завантаженість і високий темп. Люди похилого віку більше стурбовані війною, зростанням цін, інфляцією, загальною економічною ситуацією.
Помічено, що чим вищий рівень освіти, тим вищий рівень стресу через війну. Також помічено, що люди з вищою або незакінченою вищою освітою більше хвилюються, відчувають більший стрес з приводу зростання цін, роботи, нестабільності на роботі, завантаженості та хвилювань у світі.
Як показує опитування, найбільшу напруженість відчувають жителі, які заробляють найменше, до 300 євро. Дрібні підприємці найбільше турбуються про майбутнє, тоді як люди, які обіймають керівні посади або наймані працівники, відчувають стрес від роботи, нестабільність на роботі, завантаженість. Тим часом, наймані працівники перебувають під тиском зростання цін та інфляції, а також стурбовані геополітикою.
Оскільки стрес часто спричинений змінами, психологи радять розвивати здатність керувати змінами, змінювати свої переконання та здібності. Також важливо створювати гармонійні стосунки із собою та іншими – підвищувати самосвідомість, упевненість у собі, внутрішню гармонію, зміцнюючи тим самим емоційне психічне здоров’я.
Дослідження також показує, що 40% населення схильні звертатися по допомогу до психолога або психотерапевта, якщо відчувають стрес, напругу або тривогу. Цей загальний показник трохи знизився з весни цього року, коли було 44% тих, хто був схильний звернутися, але помітна довгострокова тенденція зростання, адже навесні 2022 року тільки 35% обрали б допомогу фахівця.
Під час опитування, проведеного компанією соціологічних і ринкових досліджень Spinter tyrimai, було опитано думку 1016 респондентів віком від 18 до 75 років.