Ризик виверження вулкана поставив жителів Гріндавіка в невизначену ситуацію.
Пітер Бенедіктссон, який живе в постраждалому від землетрусу ісландському місті Гріндавік, відповідає по телефону досить спокійно.
Коли ви запитуєте його, чи він думає, що зможе коли-небудь повернутися до свого дому та своєї автомайстерні в евакуйованому місті, ви майже можете відчути, як він знизає плечима.
– Я не знаю. Ніхто не знає, каже він.
– Сподіваюся, що ми зможемо повернутися. Але природа вирішує, каже ісландець.
«Я думаю, мине кілька місяців, перш ніж ми дізнаємось, — каже Пітер Бенедіктсон.
Він серед 3800 жителів, які були евакуйовані з міста в суботу ввечері після того, як серія землетрусів спричинила тріщини на асфальті та ґрунті в ісландському портовому місті.
Відтоді підземна вулканічна діяльність трохи затихла. Однак минулої ночі все ще було до 600 менших землетрусів.
Ймовірний спалах
Експерти вважають, що все ще ймовірно, що може статися виверження вулкану, коли підземна магма, розплавлена маса гірських порід, яка стікає в підземну тріщину під землею, проривається на поверхню.
Де і коли це станеться, невідомо, пояснює вулканолог Рікке Педерсен, який живе в Ісландії та очолює Північний вулканологічний центр, який є частиною Університету Ісландії.
– Ми все ще чекаємо в невизначеності, – каже вона.
«Землетруси все ще відбуваються, все ще є деформація на поверхні та розплавлені породи, які переміщуються в цю підземну тріщину під містом», — каже вона.
Геологічні плити, які стикаються під землею Гріндавіка, все ще розсуваються, і тому затонулий ґрунт, який утворився між плитами, опускається приблизно на 10 сантиметрів на день.
Вважається, що підземна магма в найближчій точці знаходиться на відстані менше 500 метрів від поверхні.
Але, за словами Рікке Педерсен з Північного вулканологічного центру, можливо, це лише невеликий «місцевий обхід» від основного потоку.
Немає чіткої відповіді на те, скільки часу мине, перш ніж ми дізнаємося, чи закінчиться воно виверженням, чи підземна діяльність повернеться сама собою, пояснює Рікке Педерсен.
«Звичайно, це те, що кожен хотів би знати, але навіть якби ми могли цього захотіти, на жаль, ми не маємо на це відповіді», — каже вона.
Тим часом жителі міста перебувають у невизначеній ситуації.
Пітер Бенедіктссон повертався лише один раз, щоб врятувати найважливіші речі з сімейного будинку.
На даний момент він з сім’єю проживає в будинку свекра в Кефлавіку.
«Ніхто не повинен бути бездомним»
Така ситуація у більшості мешканців Гриндавика. Але це не стабільна ситуація, каже мер міста.
«Ніхто не повинен бути бездомним», — каже мер Фаннар Юнассон національному ЗМІ RÚV.
Тож сьогодні відбудеться нарада, на якій влада спробує вирішити раптово виниклу житлову проблему.
«Але оскільки існує також нестача житла, може бути важко знайти постійне рішення для всіх», — каже мер, додаючи, що можуть пройти місяці, перш ніж проясниться ситуація.
Пітер Бенедіктссон є співвласником і керівником компанії Grindavik Autoværkssted, яка налічує 14 співробітників.
Він не вважає, що повертатися в місто буде небезпечно, якщо цього разу не станеться виверження вулкана.
— Ні, я точно хочу повернутися, — каже він.
І тоді він змушений бігти.
Він також волонтер-пожежник, і незабаром він допомагатиме супроводжувати невелику групу мешканців назад до Гріндавіка.
Всі будинки застраховані від стихійних лих
Сьогодні одній людині з кожної родини, яка проживає в так званій червоній зоні – найнебезпечнішому районі міста – дозволили ненадовго повернутися та врятувати важливі речі зі своїх домівок.
Попередніми днями також були колони, куди мешканці інших районів міста за допомогою поліції та рятувальників змогли повернутися за домашніми тваринами, паспортами та важливими речами.
Усі 1200 будинків у Гріндавіку застраховані від стихійних лих. Це юридична вимога в Ісландії. Однак застрахувати вміст будинків має сама особа.
За словами Хульди Рагнхейдур Арнадоттір, директора страхування від стихійних лих Ісландії, 70-75 відсотків ісландців застрахували свої речі, пише національне ЗМІ RÚV.
Страхувальник на випадок стихійних лих стверджує, що він направив своїх експертів у Ґріндавік, і вони, серед іншого, зробили дронами фотографії будинків у місті.
– Важливо використати той час, який ми зараз маємо, для підготовки. Ми б ніколи не посилали оцінювачів у цю територію, якби це було небезпечно, — каже вона RÚV.
Застраховано на 7,3 мільярда датських крон
Голова правління компанії зі страхування від стихійних лих підрахував, що в Гріндавіку застраховані цінності на 150 мільярдів ісландських крон і близько 7,3 мільярдів датських крон.
Він каже, що фонд добре забезпечений і без проблем виплатить принаймні дві третини страхової суми. Решта, можливо, буде профінансована за рахунок гарантій уряду. Однак питання в тому, скільки Гріндавіка може бути втрачено в результаті можливого виверження.
Влада почала будівництво земляного вала для захисту місцевої електростанції, яка постачає електроенергією та теплом весь півострів.
Наразі в половині міста зникло світло, а міський голова каже, що інфраструктура міста вже зазнала чимало пошкоджень.
– Шкоди може бути досить багато, особливо нашій каналізації. Проблеми як з гарячою, так і з холодною водою та електрикою залишаться, каже Фаннар Йонассон.
Він наголошує, що може пройти час до весни чи літа, перш ніж поточні пошкодження будуть усунені, каже він.
– Тож навіть якби все було добре, особливого приводу для оптимізму немає, – каже він.