Данія називає себе ключовим членом оборонного альянсу, але випадок з «креативним бухгалтерським обліком» свідчить про протилежне, вважає експерт.
Є проблема з данським саморозумінням у НАТО.
Про це свідчить приклад того, як уряд враховує пожертвування Україні в розрахунку на виконання вимоги НАТО витрачати на оборону два відсотки валового внутрішнього продукту (ВНП) на рік. Так вважає Петер Вігго Якобсен, доцент Академії оборони Норвегії. Тому він також добре розуміє, що три країни НАТО Фінляндія, Литва та Естонія оголосили, що вони не згодні з данським способом розрахунку оборонних витрат. Тому що Данія є єдиною країною в альянсі, яка робить це таким чином, каже він.
– Я також чую від своїх контактів в альянсі на урядовому та військовому рівні, що ви не вважаєте, що слід робити це таким чином. Що потрібно зробити, так це витратити два відсотки на власну оборону, а потім додатково зробити пожертви Україні, – каже Петер Вігго Якобсен.
Він вважає, що існує потреба зменшити уявлення Данії про те, що ми є основним членом НАТО, на якого рівняються інші країни.
– Вже не так. В альянсі немає нікого, хто б називав нас основним членом. «Це те, що ми постійно говоримо собі, тому що хочемо вдавати, що ми виконуємо всі наші зобов’язання в альянсі», — каже Петер Вігго Якобсен.
Міністр оборони Троелс Лунд Поульсен (V) захищає уряд у письмовій відповіді, кажучи, що генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг позитивно оцінив внески Данії.
– Військова підтримка оборонної боротьби України йде на користь нашій власній обороні, та безпеці, та НАТО. Про це також заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, пише міністр оборони.
Столтенберг повинен діяти обережно
Раніше Єнс Столтенберг сказав TV 2, що існують правила щодо того, що може враховуватися, коли країни планують витрачати два відсотки ВВП на оборону.
– Допомога Україні теж має значення, але не вся допомога Україні. Є певні типи підтримки, які мають значення, а деякі – ні, – каже він ЗМІ.
Генеральний секретар підкреслює в інтерв’ю, що це лише частина, але яка частина, він не уточнює.
Але Столтенберг, як генеральний секретар і дипломат, слід пам’ятати, що він не зацікавлений у створенні розколу в Альянсі.
Про це пояснює керівник Центру військових досліджень Копенгагенського університету Крістіан Собі Крістенсен.
«Він також має переконатися, що він говорить так, щоб це було охоплено всіма його державами-членами, і він не зацікавлений у тому, щоб втратити дружбу з Латвією чи Данією, тому він має говорити дипломатично», — каже Крістіан Собі Крістенсен.
Він також вважає, що є сигнал від країн, які суперечать датському методу розрахунку, щоб вимагати більше від таких країн, як Данія.
«Вони хотіли б, щоб решта НАТО, включаючи Данію, витрачала багато грошей як на спільну оборону в НАТО, так і на продовження підтримки України», — каже він.
Тоді як міністр оборони Естонії Ганно Певкур вважає, що мета НАТО полягає лише у зміцненні власної оборони, а не України.
Критика від адмірала НАТО
Раніше Роб Бауер, адмірал НАТО та голова військового комітету НАТО, також критикував датську модель розрахунку в інтерв’ю DR.
– У підрахунках НАТО це не враховується, але ви можете тоді стверджувати, що якщо ви віддаєте речі зі свого складу, це частина вашого бюджету. Але ми не так розраховуємо два відсотки, – сказав він 30 червня цього року.
Коли наприкінці травня Метте Фредеріксен оголосила , що Данія досягне мети витратити два відсотки ВВП на оборону в цьому та наступному роках, це сталося у зв’язку з презентацією нової пожертви Україні.
На прес-конференції у вівторок про план уряду на 2030 рік виявилося, що Данія також досягне своєї мети в 2025 році і до 2030 року, коли Данія повинна постійно витрачати два відсотки ВВП на оборону за допомогою грошей для Українського фонду.