Новини Yle зібрали 10 причин
Профспілка, наприклад, може безкоштовно захищати свого члена в суді, рятує у випадку безробіття, але це ще далеко не все.
Профспілки у Фінляндії становлять потужну і впливову силу. За даними різних джерел, більшість працівників у Фінляндії є членами тих чи іншим профспілок, а загалом кількість членів фінських профспілок становить близько 3 мільйонів людей.
Стати членом певної професійної профспілки може будь-який працівник, який розпочав працювати в Фінляндії. Громадянство, вид дозволу на проживання, вид робочого контракту, прописка та інше не мають значення.
Для чого потрібно вступати у фінські профспілки українцям і чим це може бути корисним?
Ми зібрали важливі причини, а також те, яким чином вступити до профспілки та скільки це коштує.
Для цієї статті Новини Yle поговорили з українською активісткою у Фінляндії, фахівчинею з працевлаштування Ольгою Сільфер, а також з експерткою Промислової профспілки Фінляндії (Teollisuusliitto) Рііккою Васамою.
1. Профспілка є рухом самих працівників.
Будь-хто з працівників-членів профспілки може обратися до ради та правління профспілки і вливати на важливі рішення. В правліннях можуть бути звичайні, наприклад, будівельники чи садівники.
В радах деяких профспілок вже є українці, наприклад, в конгресі Промислової профспілки, яка є вищим органом по прийняттю рішень профспілки, є двоє українців.
Головне, що робить профспілка – укладає колективний договір (työehtosopimus), який визначає умови праці та заробітну платню для всієї галузі на певний період часу.
Що таке колективний договір
Колективний договір є угодою між організацією працівників і організацією роботодавців про умови праці в певній галузі, такі як мінімальна зарплата за годину для працівників різної кваліфікації, виплати за понаднормову роботу, відпустки та інше.
Як правило, дія колективного договору розповсюджується не тільки на членів профспілки, а й на інших працівників галузі.
Колективний договір має ширшу дію, аніж закони Фінляндії.
Наприклад, якщо за фінським законодавством оплачуваний лікарняний становить 9 днів, то за колективним договором окремих сфер оплачуваний лікарняний може бути набагато довшим. Так, в залежності від відпрацьованого часу та сфери роботи, оплачуваний лікарняний у Промисловій профспілці становить від 28 до 56 днів.
Працівники самі вирішують, які важливі зміни треба включити до нових колективних договорів.
– Профспілки у Фінляндії дуже сильні. Наприклад, профспілки іноді навіть вирішують, скільки навчальних місць буде відкрито на факультетах з їхньої сфери діяльності. Так лікарська профспілка у Фінляндії визначає кількість навчальних місць на лікарських факультетах, саме тому лікарів у Фінляндії небагато, вони в дефіциті, і отримують дуже хорошу зарплатню, – каже Ольга Сільфер.
2. Профспілка захищає своїх членів перед роботодавцем
Головна задача профспілки у відносинах між працівниками і роботодавцями – тлумачити текст колективного договору, це доволі довгий і складний документ, і кожен пункт роботодавці і працівники можуть розуміти по-різному.
У профспілках для членів є гарячі лінії, переважно вони доступні лише фінською, шведською і англійською мовою, можна також написати електронного листа, в якому викласти свою проблему з роботодавцем. В профспілках можуть бути російськомовні або україномовні консультанти. В профспілці вам нададуть консультацію із приводу спірної ситуації з роботодавцем, прокоментують контракт, зарплату тощо. Також представники профспілки можуть звʼязатися із роботодавцем у певних ситуаціях.
– Наприклад, до нас нещодавно звернулася жінка, якій після звільнення не виплачували за ті відпускні дні, які у неї залишилися. Роботодавець то відкладав, то забував, але лише після одного нашого дзвінка ситуація одразу вирішилась. Адже роботодавці у Фінляндії знають силу профспілок, і якщо профспілка переконана, що працівник в цьому випадку правий, то як правило, конфлікт одразу вирішується, – каже Ріікка Васама із Промислової профспілки.
Teollisuusliiton sopimusasiantuntija Riikka Vasama.
3. Профспілка захищає своїх членів у суді своїм коштом
До суду конфлікти між роботодавцями та працівниками доходять вкрай рідко, більшість конфліктів розв’язуються мирним шляхом, переговорами між роботодавцем і профспілкою.
Однак, у випадку необхідності, профспілка представляє своїх членів в суді, безкоштовно надаючи юридичні послуги та беручи на себе всі судові витрати. Для передачі справи до суду профспілки можуть містити вимогу до терміну членства.
Наприклад, у Промисловій профспілці потрібно бути членом щонайменше три місяці перед конфліктом, щоб профспілка змогла передати справу до суду.
– Такий термін означає, що люди не будуть вступати в профспілку тільки тоді, коли конфліктна ситуація вже трапилася, і їм потрібна тільки дорога допомога в суді, адже це є несправедливим до інших членів профспілки. Водночас така вимога до терміну стимулює людей вступати до профспілки завчасно, – пояснює Ріікка Васама.
4. Профспілка організує різноманітне навчання
Одне із важливих завдань профспілки – щоб її члени постійно підвищували свою кваліфікацію і якість своєї праці, і таким чином могли заробляти більше. Саме тому кожна профспілка регулярно організовує різноманітні курси і тренінги. Навчання може стосуватися як загальних речей, наприклад, цифрових навичок, або того, як правильно і безпечно шукати роботу, подавати заявку, так і вузьких спеціальних навичокд з певних професій. При профспілках також часто є курси фінської мови для іноземців.
5. Профспілка допомагає просуватися по кар’єрі
Усім, хто має бажання рухатися по кар’єрній драбині, в профспілках допомагають окремі профспілкові карʼєрні сервіси (urapalvelut).
Окрім різноманітного кар’єрного навчання, вони пропонують, як правило, ще й персональне менторство, тобто супровід у розвитку кар’єри від іншого досвідченого члена профспілки, каже Ольга Сільфер.
6. Члени профспілки можуть користуватися різноманітними знижками
Кожна фінська профспілка пропонує своїм членам суттєві знижки, в основному це стосується подорожей і відпочинку.
Так, для багатьох членів профспілок доступні знижки у 15%, 20% та навіть 50% на подорожі поромами з Фінляндії, знижки у 15% на різні мережі готелів та на ресторани.
Багато профспілок пропонують своїм членам орендувати літні дачні котеджі за невисоку, порівняно із ринковою, ціну.
Наприклад, члени профспілки працівників сфери послуг PAM, яка об’єднує, наприклад, працівників закладів харчування та клінінгу, можуть відпочити тиждень у 4-місному котеджі на березі озера в Івало за 270 євро.
Також члени профспілки PAM можуть, наприклад, придбати квитки в аквапарк та спа в Гельсінкі Flamingo Spa суттєво дешевше, якщо звичайна найнижча ціна на вхід в аквапарк становить 17 євро, то членам профспілки PAM лише 10.
Часто члени профспілок також мають страховку для подорожей безкоштовно.
7. У випадку безробіття можна отримувати гроші з каси по безробіттю
При профспілках існують каси по безробіттю (A-kassa, або Avoin työttömyyskassa). Принцип їхньої роботи простий: сплачуючи кожного місяця невеликий членський внесок, на випадок безробіття працівник може отримувати щомісячно до 80% від своєї звичайної зарплатні.
– У Фінляндії ринок праці невеликий, іноді треба кілька місяців, щоб знайти нове місце роботи. І за допомогою виплат з каси це не відчувається на вашому гаманці. Тобто після втрати роботи можна без всякого стресу отримувати виплати від каси та нормально жити, шукати хорошу роботу, – каже Ольга Сільфер.
В деяких профспілках окремо сплачується членський внесок, а окремо – внесок у касу по безробіттю, а в деяких профспілках ці внески об’єднані.
Так, наприклад, у Промисловій профспілці одночасно членський внесок і внесок у касу по безробіттю щомісячно складає 1% від зарплати.
У профспілці працівників сфери послуг PAM внесок складає 1,5% від зарплати.
Внески вираховуються від зарплати до виплати податків, і виплачувати їх може автоматично роботодавець, або сам працівник за бажанням. Розмір внеску також може бути фіксованим для всіх працівників. Наприклад, у Будівельній профспілці Rakennusliitto членський внесок та внесок у касу по безробіттю для всіх членів на 2023-2024 роки становить 25 євро щомісяця.
Для того, щоб мати виплати у випадку безробіття, потрібно сплачувати внески у касу по безробіттю щонайменше 6 місяців.
8. На робочих місцях є профспілкові організатори, від яких завжди можна отримати пораду і допомогу
Усі профспілки мають розгалужену систему профспілкових організаторів профспілки на великих підприємствах та в регіонах.
Профспілковий організатор (luottamusmies) завжди може проконсультувати з приводу питань колективного договору, робочого часу, зарплатні, відпустки та багатьох інших питань просто на робочому місці. Крім того, він може, наприклад, вирішити певні проблеми між роботодавцем і працівником.
Профспілки весь час проводять навчання зі своїми представниками на великих підприємствах і в регіонах, тож такі люди завжди добре обізнані про особливості колективного договору саме в цій сфері.
Профспілкові організатори, з-поміж іншого, також організовують страйки на підприємствах. Страйки у Фінляндії є звичайним способом домагатися нових умов для працівників, наприклад, підвищення зарплати.
Профспілка і закон захищають учасників страйку, тому для працівників у Фінляндії це безпечно і не загрожує втратою робочого місця.
9. Члени профспілки безкоштовно отримують галузеві видання
Профспілки як правило мають свої медіа. У таких виданнях, окрім новин галузі, змін щодо робочого часу або зарплатні, можна прочитати поради щодо роботи, аналіз складних ситуацій, та історії працівників галузі.
10. Наостанок, члени профспілки більш захищені та мають більше вигід
Хоча колективний договір як правило розповсюджується на всіх працівників галузі, іноді він може діяти лише на тих, хто є членами профспілки.
Таким чином, члени профспілки більш захищені, і мають доступ до більших вигід завдяки своєму членству та своїй обізнаності.
Це, наприклад, вище згаданий оплачуваний лікарняний, який для працівників профспілки довший, аніж загальний по Фінляндії.
Ріікка Васама також наводить приклад так званих pekkäspäivät, які є досягненням перемовин профспілки. Це 12 оплачуваних вільних днів на додачу до відпустки, на які людина має право в окремих випадках. Роботодавці про цю можливість особливо не повідомляють.
Як дізнатися, у яку профспілку треба вступати?
Загалом у Фінляндії близько 80 профспілок.
Іноді складно визначити, до якої саме профспілки потрібно вступати. З цим можуть допомогти організації профспілок.
Майже всі фінські профспілки обʼєднані у три організації профспілок.
Центральна організація фінських профспілок SAK (Suomen Ammattijärjestöjen keskusjärjestö) об’єднує профспілки працівників промисловості, державного сектору, транспортного сектору та приватних секторів послуг, а також працівників комунікацій, культури та спорту. Тобто це так звані ”сині комірці”, або робочі спеціальності.
Організація профспілок службовців STTK (Suomen Teknisten Toimihenkilöiden Keskusliitto): представляє експертів і ”білих комірців” з різних галузей, як державного, так і приватного секторів, таких як медсестри, спеціалісти з виробництва молочних продуктів, інженери-будівельники, церковні працівники, рятувальники, бібліотечні працівники та експерти з лісового господарства.
Організація профспілок високоосвічених фахівців Akava: представляє експертів з академічною підготовкою, керівників і тих, хто працює на викладацьких і освітніх посадах у державному чи приватному секторі, таких як вчителі, спеціалісти з продажу та маркетингу, інженери, економісти, дослідники, лікарі, юристи та менеджери.
В кожній з цих організацій порадять, до якої профспілки слід звернутися.
Та Ольга Сільфер радить насамперед запитати про приналежність до профспілки у колег на робочому місці.
– Як правило, люди, які працюють разом із вами, вже є членами профспілки, і таким чином буде просто дізнатися, до якої саме профспілки вони належать, яким є членський внесок та інше.
Для вступу до профспілки не потрібні ніякі документи, як правило, достатньо просто заповнити анкету на сайті профспілки та вибрати, хто саме буде платити членські внески – ви чи роботодавець. Від цього дня вже і розпочинається членство.