Кілька років тому завдяки активній роботі Анне Бернер у Гельсінкі з’явилася унікальна Нова дитяча лікарня.
Колишня міністерка транспорту і зв’язку Фінляндії Анне Бернер планує побудувати дитячу лікарню в Україні, використовуючи результати нещодавнього фінського проєкту.
– Травми війни передаються у спадок. Як розірвати це коло і зробити так, щоб діти-сироти війни виросли повноцінними дорослими, є важливим питанням, – зазначає Бернер у прес-релізі фінської Асоціації родичів загиблих воїнів (Kaatuneitten Omaisten Liitto).
Бернер відзначилася своєю активною роботою у напрямку будівництва багатофункціонального новітнього лікувального закладу у Гельсінкі Нової дитячої лікарні (Uusi lastensairaala), де лікуються діти з усієї Фінляндії.
Сама Бернер не захотіла розкрити Yle більше подробиць про українську дитячу лікарню.
– Наш проєкт все ще перебуває на ранній стадії, і я буду рада надати більше інформації про нього пізніше, – зазначила Бернер в електронному листі.
Через замовчування травми фінських дітей-сиріт війни передаються нащадкам
Коли фінські чоловіки гинули на полі бою багато десятиліть тому, близько 55 000 дітей залишилися сиротами війни. Зараз чимало українських дітей страждають від тієї ж долі.
У Фінляндії в середині минулого століття існувала культура замовчування, яка залишала психологічні травми без уваги. Коли у сиріт війни народжувалися діти, травми могли передаватися з покоління в покоління. Таке так зване “перенесення тягаря” може тривати до чотирьох поколінь.
– Не всі, мабуть, навіть усвідомлюють, що їхня поведінка може бути наслідком того, що сталося кілька поколінь тому, – каже Мар’яна Нілунд, керівниця проєкту підтримки сиріт війни.
Цей проєкт 2020-2023 років надав фінським сиротам війни можливість розібратися з травмою після понад 80 років мовчання. Методи, що використовувалися, включали емоційне мистецтво та музичну терапію.
– Просто поговорити недостатньо. Емоції і травми закупорюються в тілі. Потрібен рух і певні дії, щоб звільнити тіло. Тіло і розум працюють разом, – каже Нілунд.
Досвід сиріт війни, які брали участь у проєкті, підкреслює важливість того, щоб діти, які зараз є сиротами в Україні, могли справлятися зі своїми травмами не тільки зараз, але й у майбутньому.
– Коли фінські сироти війни були ще дітьми, сучасні методи роботи, тобто терапія та кризова підтримка, були недоступні. А коли діти дорослішають, вони стають батьками для своїх дітей. З віком зростає важливість підтримки з боку однолітків, – каже Нілунд.
Цей текст було перекладено та відредаговано з фінськомовних новин.