У похмурий вересневий день струнний квартет грає протестну пісню Bella Ciao біля парламенту Осло під час демонстрації профспілок. Протестувальники розмахують плакатами з написом: «Захистіть постійну зайнятість» — посилання на нещодавнє рішення наглядового органу Європейської асоціації вільної торгівлі (Efta), яке поставило знак запитання щодо недавньої перемоги профспілок.
Це невелике зібрання, щоб відзначити, здавалося б, малозрозумілий законодавчий акт, який має серйозні наслідки для трудових мігрантів у Норвегії. Роками норвезькі профспілки лобіювали в уряді обмеження експлуатаційного потенціалу агентств з найму. Колись вони були рідкістю в країні, але за останні кілька десятиліть вони поширилися з напливом іммігрантів зі Східної Європи.
Цього року лейбористський уряд зобов’язав себе, запровадивши закон, який забороняє будівельним компаніям в Осло та прилеглих регіонах Вікен і Вестфолл використовувати агенції з найму та суттєво обмежує можливості всіх роботодавців використовувати такі агенції. Але наглядовий орган Efta – асоціація між Норвегією, Ліхенштайном, Швейцарією та Ісландією, яка працює паралельно з Європейським Союзом – заявив, що закон порушує діючу угоду про ЄЕЗ щодо створення однорідності з ЄС.
Відповідь Efta потенційно може підірвати новий закон, який, за словами трудових мігрантів, уже значно покращив їх життя.
Яцек Паздур вперше прибув до Осло в 2003 році після того, як йому сказали, що він може заробляти в шість разів більше, ніж заробляв на будівництві в Німеччині. Він навіть не усвідомлював, що працює в агентстві, доки не виявив, що на його рахунок надходить менше грошей, ніж було зазначено в його платіжній відомості.
Іноді йому доводилося тижнями обходитися без роботи та оплати, оскільки не було доступних проектів. Коли у 2021 році він лежав 10 днів із Covid, відомство відмовило у виплаті лікарняних. «Я втратив близько 13 000 крон [975 фунтів стерлінгів] через недооплату за кожен відпрацьований рік», — каже він.
«Вся система працевлаштування через агентства створена для того, щоб позбавити трудових мігрантів прав», — каже Йоахім Еспе, лідер профспілки будівельників Норвегії. «Це спричинило широкомасштабну експлуатацію та підштовхнуло їх до нестабільності».
Три місяці тому Паздур отримав свій перший постійний контракт як прямий результат нового закону. «Зараз зовсім по-іншому. У мене стабільний робочий день і зарплата. Я заробляю більше. Я можу будувати плани на майбутнє», — каже він.
«Якби я ще працював в агентстві, я б не зміг прийти сюди [на акцію протесту]. Мені довелося б працювати набагато пізніше. Крім того, коли агентство дізнавалося, що у нас були профспілкові збори чи протести, вони переводили нас на віддалені проекти, щоб ми не могли бути присутніми».
Роботодавці зазвичай платять працівникам менше мінімальної заробітної плати. Ми бачимо трудових мігрантів, яким взагалі не платять. Ларс Мамен, Fair Play Bygg
Бум населення Осло – місто зросло на 40% з початку століття – підтримує здорову будівельну галузь. Майже 5% людей у Норвегії знайшли роботу на будівництві хмарочосів і житлових будинків для сімейного відпочинку, які з’явилися за останні 20 років. У 2008 році будівельний сектор Норвегії отримав ще один поштовх, коли влада Осло розпочала проект регенерації, щоб перетворити занедбану набережну міста на витончений культурний район, де розташовані мармуровий оперний театр і нещодавно відкритий музей Мунка.
Велика частина нової інфраструктури Осло була побудована мігрантами з нестабільною роботою. Дані свідчать про те, що більше третини робітників на будівельних майданчиках Осло, які постійно розвиваються, були найняті агентствами або субпідрядниками. Будівництво є головним роботодавцем серед поляків, найбільшої групи мігрантів у країні.
За словами міністра праці та інклюзії Марте Мьос Персен, новий закон є спробою приборкати практики експлуатації в галузі та «зміцнити серйозне та впорядковане трудове життя». Але захисники трудових прав скептично ставляться до того, що сам по собі закон зможе ефективно покращити якість життя трудових мігрантів.
«Цей закон хороший, але він не сприяє покращенню умов праці для тих робітників, які вже працюють у компанії зі злочинними намірами», — каже Ларс Мамен з Fair Play Bygg, організації, що захищає права будівельників. За його словами, роботодавці регулярно ігнорують існуючий правовий захист працівників. «Звичайним є те, що роботодавці платять працівникам менше мінімальної зарплати. Ми контактуємо з трудовими мігрантами, яким взагалі не платять».
Протест у парламенті Осло стосується не лише захисту цього нового закону, а й багатьох інших способів, якими норвезька держава не може захистити мігрантів, які будують її столицю. Було виявлено, що працівники ЄС піддаються більшому ризику смерті, пов’язаної з роботою, бездомності та бідності, але водночас частіше їм буде відмовлено в державній підтримці, на яку вони мають право. Нещодавній звіт Kirkens Bymisjon, благодійної організації, яка бореться з безпритульністю, виявив, що більшість тих, хто безхатченко в Осло, були мігрантами з ЄС.
Проте лідери профспілок стурбовані тим, що рішення наглядового органу ЄФТА діятиме як «мокрий рушник» і перешкодить уряду прийняти розширені обмеження. «Я не думаю, що цей закон є рішенням для припинення масштабних злочинів, пов’язаних з роботою, та експлуатації працівників», — каже Меймен, яка хотіла б бачити більш жорстке переслідування роботодавців, які порушують трудове законодавство. Він також вказує на відсутність соціального захисту, доступного для трудових мігрантів.
«Якщо мігрант вважається таким, що не має «постійного місця проживання» в Норвегії – і немає чіткого визначення того, що це означає – він не має права на соціальну підтримку, тимчасове житло чи навіть нічний притулок», – каже Марі Сейлск’єр, Дослідник Kirkens Bymisjon.
«У Норвегії польських мігрантів часто сприймають не як мешканців, які мають право на захист, а як тимчасових працівників, які приїхали сюди, щоб виконати роботу та повернутися на батьківщину», — каже Катрін Майора Синнес, соціолог з Університету Агдера. У своєму дослідженні вона виявила, що польські працівники намагаються отримати доступ до пільг і захисту, на які вони мають законне право, і стикаються з ворожістю в офісах Норвезького управління праці та соціального забезпечення.
На нещодавній акції протесту йшлося про те, скільки ще може зробити держава для допомоги трудовим мігрантам. «Спочатку ми беремо Манхеттен, потім Берлін», — каже Атле Ростад, представник профспілки працівників енергетики. «До парламенту вже подано проект закону про поширення поточних обмежень на будівельні майданчики Осло на інші території та галузі».
«Йдеться про солідарність», — каже Рагнхільд Найґер, будівельник, яка прийшла на акцію протесту профспілок. «Тому що в Норвегії не цінують будівельників і мігрантів».