У неділю, 15 жовтня, голови комісій із закордонних справ парламентів Естонії, Латвії та Литви вирушили до Ізраїлю з дводенним візитом, щоб зустрітися з депутатами Кнесету та тамтешнім міністром закордонних справ. Взагалі візит мав відбутися ще влітку, але був відкладений і припав на дуже важкий для Ізраїлю час – таким чином тепер візит трьох послів країн Балтії носить вельми символічний характер.
Однак в інтерв’ю Postimees міністр закордонних справ Латвії Криш’яніс Каріньш стверджує, що у разі зовнішньої політики країнам Балтії варто було б співпрацювати і в іншому напрямку. У той час як увага всього світу прикута до Ізраїлю, набагато ближчий збройний конфлікт – російська агресія в Україні – принаймні на якийсь час зник з передовиць світових новин. На думку Каріньша, країни Балтії мають спільними зусиллями домагатися збереження підтримки України.
Протягом багатьох років із приводу співпраці країн Балтії звучали всілякі іронічні зауваження. Один і той же історичний досвід минулого століття не завжди був достатнім фактором, що об’єднує. Так, Естонія у своїх мріях часто вважає за краще належати скоріше до скандинавських країн, а литовців історичні зв’язки тягнуть у бік Польщі.
Є й ряд найвдаліших прикладів співробітництва країн Балтії. Взяти, наприклад, Rail Baltic, щодо якої кожна країна довгі роки прагнула перетягнути ковдру. Або план будівництва спільної атомної електростанції, де справа так і не зайшла далі за гучні слова. Однак не варто переживати через невдалий досвід, адже навіть найкращі друзі іноді сваряться.
Ми повинні співпрацювати вже хоча з тієї причини, що багато людей у світі, як і раніше, саджають нас в один човен, хочемо ми цього чи ні. Взяти хоча б хвилю електронних листів із погрозами вибуху російською мовою, що обрушилася в четвер і п’ятницю на різні заклади, включаючи школи та дитячі садки. Ця атака також припала відразу на всі три країни Балтії. Зважаючи на все, це хвиля спаму, спрямована на розкол суспільства, і естонська поліція разом із латвійськими та литовськими колегами створить слідчу групу.
Усі країни Балтії у своїй безпеці сподіваються на підтримку НАТО і підтримують витрати на оборону на рівні, що значно перевищує два відсотки від валового внутрішнього продукту (ВВП). Це також означає тісне співробітництво від охорони кордонів до спільних закупівель, наприклад, у випадку із системою ППО середньої дальності. Приємно читати, що, на думку Каріньша, співпраця між Латвією та Естонією у питаннях безпеки є виключно позитивною.
У сфері безпеки ми, звичайно ж, маємо співпрацювати з іншими партнерами по НАТО, і насамперед із нашими найближчими сусідами, які дивляться на світ так само, як і ми. Одні з них – наші північні сусіди, фіни, інші – південні сусіди країн Балтії, поляки.
У неділю, 15 жовтня, у Польщі відбулися вибори, які лідери обох основних партій називали особливо вирішальними з погляду майбутнього країни, малюючи досить демонічну картину свого опонента. Для Естонії немає різниці, хто переможе на виборах, але нам все ж таки потрібно добре ладити з Польщею.
Для досягнення своєї мети малі країни повинні триматися разом. Особливо якщо у них є спільний сусід, який представляє загрозу.