Помер 10-й президент Фінляндії Мартті Ахтісаарі, лауреат Нобелівської премії миру. Він пішов з життя у понеділок 16 жовтня о 6.40 ранку в Гельсінкі.
Ахтісаарі народився 23 червня 1937 року у Виборзі, на момент смерті йому було 86 років.
Президент Ахтісаарі відійшов від публічного життя через втрату пам’яті у вересні 2021 року.
Мартті Ахтісаарі був президентом Фінляндії з 1994 по 2000 рік, його наступницею стала Тар’я Галонен.
Він також зробив успішну кар’єру як міжнародний мирний посередник і державний службовець. У 2008 році Ахтісаарі був нагороджений Нобелівською премією миру.
Президент, який повернув Фінляндію на Захід
Дипломат Мартті Ахтісаарі став президентом після Мауно Койвісто у 1994 році. Він очолював Фінляндію протягом одного терміну, до 2000 року.
Кандидат від СДП Мартті Ахтісаарі отримав 53% голосів у другому турі виборів, перемігши свою опонентку Елізабет Рен.
На початку президентства Ахтісаарі Фінляндія все ще перебувала в глибокій економічній рецесії, частково через крах торгівлі зі сходом після розпаду Радянського Союзу.
З політичної точки зору, розпад Радянського Союзу в 1991 році також ознаменував поворот Фінляндії до Заходу.
У 1994 році, коли розпочалося президентство Ахтісаарі, фіни на референдумі вирішили приєднатися до Європейського Союзу. Членство розпочалося на початку наступного року.
На той час у Фінляндії було майже півмільйона безробітних. Ахтісаарі підтримував так званий “райдужний уряд” і публічно захищав жорсткі скорочення, які він проводив.
Ахтісаарі хотів, щоб Фінляндія вступила до НАТО
Фінляндія повинна бути залучена до всіх міжнародних організацій, до яких належать західні демократії. Про це Мартті Ахтісаарі заявив ще в 2014 році в інтерв’ю фінській газеті Nykypäivä, де він також підтвердив свою позицію щодо членства Фінляндії в НАТО.
Фінляндія повинна приєднатися до військового альянсу НАТО разом зі Швецією, вважав Ахтісаарі.
До військового альянсу слід приєднатися протягом наступних кількох каденцій уряду, але це рішення не повинно ґрунтуватися виключно на російській загрозі.
– Я сподіваюся, що в якийсь момент ми зможемо прийняти таке рішення, і я сподіваюся, що це буде разом зі Швецією. Я не бачу причин, чому б шведи також не прийняли позитивне рішення, – сказав Ахтісаарі в інтерв’ю у 2014 році.
Ахтісаарі вважав, що членство в НАТО піде на користь Фінляндії. На його думку, членство у військовому альянсі підвищило б довіру до Фінляндії з боку інших країн і збільшило інвестиції у Фінляндію.
Нобелівський лауреат, людина миру
Мартті Ахтісаарі розпочав свою міжнародну кар’єру в Міністерстві закордонних справ.
У тридцять років він став послом на африканському континенті. Вже налагоджені на той час зв’язки допомогли Ахтісаарі в подальших міжнародних призначеннях.
Ахтісаарі неодноразово був представником ООН, який допомагав Намібії на шляху до незалежності. Ахтісаарі отримав звання почесного громадянина Намібії.
Визнання його вражаючої роботи в якості мирного посередника прийшло вже після його президентства.
У 2008 році Ахтісаарі, якому тоді був 71 рік, був удостоєний Нобелівської премії миру за його більш ніж тридцятирічну діяльність в якості мирного посередника.
З-поміж іншого, премія була присуджена Ахтісаарі за допомогу у мирній угоді 2005 року між повстанцями в індонезійській провінції Ачех та урядом.
Нобелівський комітет також нагадав про зусилля Ахтісаарі, спрямовані на здобуття незалежності Намібії та врегулювання конфлікту в Косово. Президент також відіграв важливу роль у врегулюванні конфліктів у Північній Ірландії, Центральній Азії та на Африканському Розі.
Справа всього життя Ахтісаарі – розбудова миру – продовжувалася в його власній організації CMI (Crisis Management Initiative ry) – Фундації миру Марті Ахтісаарі та в групі старійшин, що складалася з колишніх керівників та впливових осіб ООН.
Фундація СМІ також була активним посередником протягом тривалого часу під час війни в Україні.
Вчитель з Оулу
Мартті Ахтісаарі народився у Виборзі в 1937 році.
Його батьки Тійне і Ойва Ахтісаарі мали трьох дітей, серед яких Мартті був середнім.
Батько служив в армії, тож родина часто переїжджала. Ахтісаарі жив у Куопіо до закінчення середньої школи і закінчив ліцей в Оулу в 1956 році.
Ахтісаарі навчався в Педагогічному інституті Оулу і отримав диплом вчителя початкових класів у 1959 році.
Ахтісаарі одружився з Еевою Хювярінен (Ахтісаарі) у 1968 році, а наступного року у них народився син, Марко Ахтісаарі.
Цей текст було перекладено та відредаговано Українською редакцією з фінськомовних новин.