З нелояльними державою та Сатверсмі працівниками громадського сектору можна буде припиняти трудові відносини. Це передбачено поправками до Закону про держуправління, які 11 жовтня схвалила до другого читання у парламенті Комісія Сейму з питань держуправління та самоврядування, повідомляє прес-служба Сейму.
Поправки свідчать , що до статті 102 Закону про держуправління пропонується внести такі норми: працевлаштовані в державних і муніципальних структурах зобов’язуються бути лояльними Латвійській Республіці та Сатверсмі, їм під загрозою звільнення заборонено висловлювати такі публічні думки , суверенітету та незалежності чи конституційного ладу демократичної держави. При цьому визначення, що таке лояльність у поправках не міститься.
Розірвати трудовий договір зі співробітником буде можна, якщо він «публічно висловив думку чи вчинив інші дії, що незаперечно свідчать, що він нелояльний Латвії та Сатверсмі, і продовження його роботи в установі чи іншій державній чи муніципальній структурі здатне суттєво загрожувати її діяльності та інтересам держави» ,
вказано в інструкції. Поправки підготовлені парламентською Комісією з національної безпеки на підставі громадської ініціативи за підписами 13 165 громадян.
Комісія з держуправління розглянула низку пропозицій, що надійшли до другого читання поправок. Так, фракція «Латвія на першому місці» запропонувала комісії внести до проекту поправок текст 102 статті у такій редакції:
«(1) Трудящі в громадських установах повинні бути лояльними Латвійській Республіці та Сатверсмі.
(2) Працівникам у громадських установах не можна публічно висловлювати думку, яка ставить під сумнів територіальну цілісність, суверенітет, незалежність та конституційний устрій демократичної держави.
(3) Після затвердження на посаді працівники у громадських установах зобов’язуються бути лояльними, підписавши зобов’язання. У зобов’язанні працівник зобов’язується дотримуватися умов, включених до першої та другої частини цієї статті».
Депутат від «Об’єднаного списку» Інгмар Лідака пропонує задля уникнення загроз держбезпеці прямо заборонити працівникам держсектора «прилюдно висловлювати думки або вчиняти дії, спрямовані проти територіальної неподільності, суверенності та незалежності або конституційного ладу демократичної держави та (або) виражають підтримку країнам.
Але визнавати, що співробітник порушив зобов’язання бути лояльним, Лідака пропонує лише після отримання письмового висновку Служби безпеки.
Депутат Андрій Целяпітерс («Нове Єдність») запропонував текст присяги, яку мають давати вступники державну чи муніципальну службу. При цьому він конкретизує перелік демократичних держав:
«Я зобов’язуюсь бути чесним і справедливим, лояльним Латвійській Республіці та Сатверсмі, не висловлювати публічно думки і не вживати дій проти державної незалежності, суверенітету, територіальної цілісності, державної влади чи державного устрою іншої країни-учасниці Євросоюзу, Північноатлантичного альянсу, або чи Грузії».
Таку присягу депутат пропонує вимагати з усіх, хто вже зайнятий у громадському секторі, вже до 1 листопада 2023 року. (Для набрання чинності необхідно, щоб їх у другому та третьому читаннях схвалив Сейм, а потім підписав президент.)
Латвійська спілка вільних профспілок (LBAS) направила комісії листа, де вказала, що заплановані поправки серйозно зачіпають базові права трудящих, тому слід обов’язково отримати оцінку законопроекту і від Бюро омбудсмена.
Крім того, пише LBAS, посилаючись на вердикт Суду Сатверсме, у демократичній країні участь у ухваленні рішень усіх груп суспільства, яких вони стосуються, — «важливий механізм стимулювання участі громадянського суспільства».
«Особливо важлива думка відповідних груп суспільства заслухати в таких ситуаціях, коли нормативний акт, що приймається, обмежить гарантовані ним основні права. У демократичній країні процес ухвалення такого нормативного акту, який обмежить гарантовані конституцією основні права, повинен вселяти суспільству впевненість у тому, що ухвалений нормативний акт законний»,
– пише Спілка вільних профспілок.
У контексті підготовки та прийняття оспорюваної норми, на думку LBAS, не можна позитивно оцінювати поспіх, що спостерігається, і те, що не було проінформовано про відповідні поправки. Суспільству потрібна впевненість, що необхідність обмеження конституційних прав справді була ретельно зважена під час ухвалення поправок, наголошує LBAS.
Омбудсмен Юріс Янсонс у листі комісії вказав на ризики невідповідності обмежень та надмірно широкі можливості застосування статті 102-ї, а також ризик обмеження свободи слова. За його оцінкою, запропонована норма «може викликати неясності щодо того, яка держава в конкретний момент відповідає критеріям і яке висловлювання вважається неприйнятною в контексті цієї норми». Законодавцю також слід приймати такі нормативні акти, які звужують можливості бути недобросовісними, зазначив Янсонс.
Крім того, 11 жовтня Юридична комісія Сейму схвалила до першого читання в парламенті поправки, подані главою держави Едгаром Рінкевичем — вони посилюють кримінальну відповідальність за злочини проти Латвії: антидержавну діяльність в організованій групі, допомогу іноземній державі в такій діяльності, а також шпигунство. Винним може загрожувати до 10 років позбавлення волі із конфіскацією майна. Поправки до Кримінального закону розглядатимуть парламент у звичайному порядку (у трьох читаннях).