Минулого тижня результати проведеного на замовлення банку Citadele опитування показали, що третина мешканців Естонії взагалі не мають заощаджень. Таке ж опитування було проведено в Латвії та Литві, і з’ясувалося, що у респондентів з Естонії найменше заощаджень у порівнянні з місячними зарплатами.
Середньомісячна зарплата у другому кварталі цього року в Естонії становила 1873 євро, у Латвії 1525 євро та у Литві 2000 євро.
Керівник відділу роздрібних банківських послуг банку Citadele Марина Хакіайнен рекомендує на випадок надзвичайних ситуацій зберігати на банківському рахунку заощадження у розмірі щонайменше 3–6 місячних зарплат. В Естонії такий запас має 30% респондентів, Латвія – 33%, а Литва – 43%.
Піврічну зарплату мають на своїх банківських рахунках 14% мешканців Естонії, 15% мешканців Латвії та 23% мешканців Литви. Порівняно зі своїми сусідами по Балтії, в Естонії найбільше людей, які взагалі не мають заощаджень на чорний день. Таких респондентів в Естонії було 33%, у Латвії – 32% та у Литві – 23%.
Дослідження також показало, що частка невеликих ощадних рахунків, на яких лежить сума, що дорівнює одній місячній зарплаті, однакова для всіх трьох країн Балтії – у такому обсязі заощадження є приблизно у 25% жителів кожної країни.
«Першим пріоритетом має бути створення фонду душевного спокою на випадок непередбачених подій у розмірі щонайменше трьох-шостіх щомісячних зарплат. Коли цей крок зроблено, слід задуматися про можливості інвестування, оскільки чим більша сума перебуває на банківському рахунку, тим більше грошей втрачають цінність через інфляцію», – зазначила Марина Хакіайнен.
Рекомендованими експертами-економістами критеріями щодо розміру фонду душевного спокою є лише 20% респондентів опитування. 10% респондентів мають на випадок непередбачених подій три-чотиримісячну зарплату, 6% респондентів мають у фонді душевного спокою зарплату за п’ять-шість місяців, а 14% респондентів мають заощадження у розмірі зарплати за шість місяців і більше.
Дослідження показує, що найбільш уразливими є люди з основною освітою, 58% з яких не мають фонду душевного спокою. У сім’ях з п’ятьма і більше дітьми жодних відкладених грошей немає 42% респондентів, і навіть заощаджень немає половина некваліфікованих працівників.
Найбільший буфер заощаджень мають респонденти з вищою освітою, 24% з яких змогли відкласти зарплату за шість місяців і більше. Серед керівників, самозайнятих та топ-фахівців близько 20% респондентів мають фонд спокою у розмірі зарплати більш ніж за півроку.
Найпопулярнішою відповіддю у всіх вікових групах була відсутність фінансового буфера. Медіанний розмір накопичень у віковій групі 18-29 років становить менше однієї місячної зарплати, у віковій групі 30-39 – одну місячну зарплату, у групі 40-49 років – менше однієї місячної зарплати, у групі 50-59 років – менше однієї місячної зарплати й у групі 60-74 років – суму, що дорівнює одній місячній зарплаті.
Дослідження на замовлення банку Citadele у трьох країнах Балтії провела дослідницька фірма Norstat, яка опитала з 11 по 21 вересня 1001 року.
https://rus.postimees.ee/7871707/zhiteli-estonii-ne-gotovy-k-chernomu-dnyu