Нова Концепція визначає основні стратегічні принципи, пріоритети та заходи військової оборони країни у мирний час, при загрозах державі та в умовах війни.
Концепція включає два основні стратегічні напрями державної оборони – посилення обороноздатності та потенціалу стримування, а також посилення стійкості, здатності діяти та волі захищати країну.
Щоб забезпечити захист території Латвії з першого сантиметра, інженерний благоустрій зовнішнього кордону Латвії за допомогою фізичних та технологічних рішень має бути здійснений швидко та невідкладно.
Нова концепція також передбачає, що пріоритет має бути відданий подальшому розвитку можливостей протиповітряної оборони, берегової оборони, ракетної артилерії дальньої дії та безпілотників, а також запровадження нових бойових броньованих машин піхоти.
Для державної оборони важливо розвивати не лише військовий потенціал, а й зміцнювати особовий склад Національних Збройних Сил, оскільки без підготовлених та кваліфікованих кадрів неможливо забезпечити адекватний розвиток потенціалу.
Таким чином, чисельний склад Національних збройних сил зросте із запланованих 24 тисяч військовослужбовців до 31 тисяч військовослужбовців. Збільшення чисельного складу буде здійснено за рахунок додаткових військовослужбовців Служби національної оборони (призовників) та військовослужбовців резерву високої готовності, а також збільшення професійної служби та ” Земессардзе “.
Крім того, планується надати 30 тисяч навчених та озброєних солдатів загального резерву. Таким чином, загальна планова чисельність особового складу становитиме 61 тисячу солдатів.
Крім Служби національної оборони, з метою забезпечення залучення населення та розвитку індивідуальних навичок дій у разі кризової ситуації чи війни, діють “Земессардзе”, ” Яунсардзе “, здійснюється підготовка резервістів.
Для стримування ворога від нападу та забезпечення захисту Латвії важливе значення матиме розробка та практичне впровадження стратегії “фронтальної оборони” НАТО .
Ця стратегія означає більшу військову присутність НАТО в довгостроковій перспективі — має бути забезпечене функціонування повноцінної бойової бригади союзників у Латвії, яка здатна брати участь в обороні країни спільно з Національними збройними силами без попередження.
Тому дуже важливо забезпечити максимально широку військову присутність союзників НАТО в Латвії.
Крім того, як наголосив міністр оборони Андріс Спрудс у передачі “Ранкова панорама” на Латвійському телебаченні, найближчими роками Латвія планує збільшити інвестиції в оборону до 2,4% наступного року і до 3% від внутрішнього валового продукту в 2027 році, але реальні витрати будуть вищими, оскільки в початкових планах не враховано інвестиції в протиповітряну оборону, у розмірі близько мільярда євро.
Політик зазначив, що країна має ще багато оборонних потреб — необхідно розвивати полігон у Селії, продовжувати впроваджувати Службу державної оборони, але протиповітряна оборона є однією з критичних потреб національної безпеки.
Спрудс зазначив, що Латвія розробляє багаторівневу систему ППО — ми вже маємо системи ППО малої дальності, але в найближчих планах — закупівлю систем середньої дальності спільно з Естонією. Договір у цій галузі ще не підписано, але Міністерство оборони сподівається, що перші постачання цих систем розпочнуться у 2025 році.
Говорячи про ситуацію на східному кордоні Латвії, міністр зазначив, що в умовах гібридної війни цей кордон перебуває під величезним тиском, і очікується, що цей тиск буде продовжуватися.
Спрудс наголосив, що Національні збройні сили готові посилити підтримку Державної прикордонної охорони у захисті зовнішнього кордону країни.