Тепер порох і кулі знову повинні вироблятися на данській землі.
Міністр оборони Троелс Лунд Поульсен (V) сьогодні оголосив, що фабрика боєприпасів у Північній Ютландії «Krudten» відновить виробництво. Фабрика, розташована в Еллінгу на північ від Фредеріксхавна, була викуплена державою. Останні півтора роки війни між Україною та Росією призвели до збільшення попиту на порох і кулі. На цьому наголошує і Б’ярне Лаустсен (S), який є членом комітету з питань оборони.
– Нам, як незалежній нації, потрібно вміти виготовляти свою амуніцію. На жаль, це потрібно, тому що на нашому континенті йде війна, і ми повинні підтримати Україну, – каже Б’ярне Лаустсен.
«Порох» в Еллінгу
Фабрика боєприпасів бере свій початок у 1676 році, коли її було засновано під назвою Fyrværkerikompagniet у Копенгагені.
Виробництво зброї та боєприпасів для данських військових відбувалося за різними адресами до того, як воно було зібрано в Еллінгу в 1968 році. Тут відбувалося виробництво під назвою Ammunitionsarsenalet, місцева назва «Krudten», на піку якого працювало до 200 працівників. У 2008 році держава продала завод іспанському виробнику боєприпасів Expal, який перейменував компанію в Denex. Denex в основному виробляв рушничні боєприпаси, а старі боєприпаси також знищували на заводі. Expal вирішив закрити Denex у 2020 році після кількох років збитків. На той час на заводі працювало 65 працівників.
НАТО: Нам не вистачає боєприпасів
Відновлення виробництва сталося, серед іншого, після того, як на початку цього тижня НАТО заявило, що в західних країнах закінчуються боєприпаси.
Тут наголошувалося на збільшенні виробництва, і Данія зараз робить це, знову відкриваючи Ганпоудер. «Якщо ми станемо дійсно хорошими у виробництві, тоді ми зможемо не тільки виробляти для себе, але й експортувати», — каже Б’ярне Лаустсен.
Ми щасливі, тому що це означає для нас активність і робочі місця – каже Біргіт С. Хансен, мер муніципалітету Фредеріксхавн. Необхідно знайти виробника боєприпасів, а потім – працівників, перш ніж фабрика знову запрацює. Скільки це займе часу, невідомо.
Кореспондент DR з питань захисту Мадс Корсагер вважає, однак, що вже є певні угоди з деякими приватними виробниками. «Я не думаю, що данська держава купить територію в Еллінгу, якщо вони не матимуть певної гарантії, що є хтось, хто вступить у партнерство та відповідатиме за фактичне виробництво», — каже Мадс Корсагер і продовжує:– У приватних компаній, мабуть, теж склалося якесь уявлення, що це виробництво, яке може тривати найближчі десять, 20 чи 30 років, тому що якщо це не певний обсяг і певний період часу, то воно нерентабельне.
Новина про відновлення роботи фабрики боєприпасів викликала радість у кількох місцях Північної Ютландії. Серед іншого з мером муніципалітету Фредеріксхавн Біргіт С. Хансен (S). – Це, звичайно, на сумному тлі, але зараз, коли це так, це, звичайно, потрібно робити в Еллінгу. Це цілком очевидно, тому що каркас є, навколо все ще є будівлі та огорожі, і минуло чимало років з моменту останнього виробництва боєприпасів, каже Біргіт С. Хансен Але скільки робочих місць він забезпечує в Північній Ютландії, важко сказати. «Ми не знаємо, скільки буде вироблено та скільки робочих місць це спричинить за собою, але принаймні тут ще є працівники, які раніше працювали в Krudten і виготовляли боєприпаси», — каже Біргіт С. Хансен і продовжує: — Тож будемо стояти на ногах, щоб набір робочої сили пішов добре.
Член парламенту Лізе Бех, яка є представником Данських демократів з питань оборони, також із ентузіазмом ставиться до відновлення Крудтена. – Я дуже рада, тому що багато людей з Північної Ютландії втратили роботу, коли закрили бійню в Себі. Але зараз ми відновлюємо роботу фабрики боєприпасів в Еллінгу. Тому ми не опускаємо руки, — каже Ліза Бех.