Країни ЄС досягли угоди щодо міграційного пакту, але переговори з Європарламентом ще попереду. Найбільш спірним аспектом пакту є поводження з людьми, використаними як гібридна зброя.
Країни ЄС досягли 4 жовтня принципової угоди щодо міграційного пакту, тому найближчим часом мають розпочатися заключні переговори з парламентом.
“Найважливіше, на мій погляд, це введення механізму солідарності, який був предметом довгих суперечок: добровільна вона чи не добровільна, коли і як вона буде введена. Тобто якщо можна домовитися, що таке криза, як застосовуватиметься механізм солідарності, всі розуміють його однаково, то це вже велика перемога для Європейського Союзу”, – сказала депутатка Європарламенту Марина Кальюранд (Соціал-демократична партія).
Механізм солідарності більше не означає автоматичного перерозподілу, і країни можуть робити свій внесок грошима або іншими видами допомоги. Крім того, мігрантам більше не доведеться просити притулку у тих країнах ЄС, до яких вони в’їжджають. Однак у ході переговорів деталі можуть змінитися.
Найбільші розбіжності у міграційному пакті викликає питання про те, як поводитися з тими людьми, які були використані як, так би мовити, гібридна зброя, як це кілька років тому зробив білоруський лідер Олександр Лукашенко на кордоні з Польщею, Литвою та Латвією.
“Деякі люди начебто як люди та біженці, а деякі начебто не люди? Те, що їх використовують, зрозуміло всім. Але чи означає те, що у тих, кого використовують, як би менше прав людини? З цим парламент погодитися не може” – пояснила член Європарламенту Яна Тоом (Центристська партія).
І Кальюранд, і Тоом є членами Комітету Європарламенту, який займається цим пактом. Поки що вони не втрачають надії на те, що трилог буде завершено до виборів.
“Я думаю, що встигнуть, але цікаво буде подивитися, чим усе закінчиться. Після трилогу, як відомо, будь-яке рішення має бути схвалено парламентом. Чи зробить це парламент на заключному етапі, я зараз сказати не можу”, – додала Тоом.
“Часу мало, сьогодні це ще можливо, тому я дуже сподіваюся, що ті політичні обіцянки, які ми чуємо у цій залі, будуть застосовані у реальному житті”, – зазначила Кальюранд.
Крім того, як зазначають в МВС Естоніі…
Новий міграційний пакт ЄС, основні елементи якого були узгоджені у середу, розраховують ухвалити до наступних виборів до Європарламенту. Для Естонії він принесе мало змін.
“Насправді міграційний пакт мало що змінить для Естонії з погляду змістовної роботи, але це фундаментальна зміна для Європейського союзу і саме для тих країн, які перебувають під міграційним тиском. Зміниться те, що якщо досі допомога іншим країнам була добровільною, то тепер допомога країні, яка зазнає міграційного тиску, буде обов’язковою для всіх”, – пояснив ERR керівник відділу політики громадянства та міграційної політики Міністерства внутрішніх справ Янек Мягі.
Проте держава зможе сама вибрати, якими засобами вона допомагатиме країні, яка потребує допомоги, і тут можливі три варіанти.
“Один варіант – забрати людей, що прибули туди, і займатися ними самостійно. Другий варіант – надати фінансову допомогу, щоб допомогти їм краще впоратися на місці. І третій варіант – надіслати техніків або експертів. Кожна держава-член зможе обирати, але допомогу вона буде зобов’язана надати “, – сказав М’яги.
Він зазначив, що розмір вкладу Естонії до ЄС становить 0,26%. Це означає, що коли Єврокомісія визначить розмір допомоги, Естонія має внести 0,26%.
М’яги додав, що дві окремі процедури – видворення та провадження з надання притулку – були вперше об’єднані в одну процедуру, що зробить весь процес більш простим та швидким.
Крім того, було створено елемент юридичної фікції, завдяки якому мігрант, який фізично вже потрапив на територію ЄС, не вважатиметься таким, що перетнув кордон ЄС до підтвердження у нього відповідного права.
“Буде з’ясовано, чи має він право на в’їзд до Європейського союзу, чи має право отримати міжнародний захист, і якщо [такого права] немає, то він буде негайно відправлений назад”, – сказав Мягі.
Він додав, що також прискоряться різні процеси оскарження, зокрема, обмін особами, спійманими під час незаконної міграції між країнами-членами ЄС.
“Якщо, наприклад, людина в’їхала до Латвії і попросила притулку в Латвії, а ми виявили її в Естонії, то передача її до Латвії стане набагато швидше і простіше”, – сказав М’ягі.
Інтерв’ю – Мал Мялберг