Нещодавнє докторське дослідження, проведене Юккою Сівоненом з Університету Турку, пролило світло на різне ставлення до оподаткування вуглецю в скандинавських країнах порівняно з рештою Європи. Дослідження Сівонена показало, що жителі скандинавських країн демонструють значно більшу підтримку оподаткуванню викидів вуглецю, що пояснюється сильною довірою до політичних інститутів, поширених у цих країнах.
Юкка Сівонен, магістр соціальних наук, у своєму докторському дослідженні в Університеті Турку досліджував ставлення до кліматичної політики та пов’язані з нею фактори в Європі.
Аналізуючи дані опитування населення Європи, зібрані між 2016 і 2017 роками, Сівонен виявив, що мешканці скандинавських країн виявляють більшу підтримку оподаткуванню вуглецю порівняно з рештою Європи. Ключовим фактором, пов’язаним із цією збільшеною підтримкою, була сильніша довіра до політичних інституцій на рівні населення, яка є особливо сильною в нордичних країнах. Висока політична довіра була пов’язана з відносно універсальними послугами соціального забезпечення та низьким рівнем корупції, пов’язаним із скандинавською моделлю держави добробуту.
«Однак країни Північної Європи не відрізнялися суттєво від решти Європи у своїй підтримці інших досліджуваних заходів кліматичної політики», — зазначив Сівонен.
На індивідуальному рівні політична довіра була чітко пов’язана з підтримкою оподаткування викидів вуглецю в більшості досліджуваних європейських країн. І навпаки, довіра до співгромадян не виявила такого ж чіткого зв’язку зі ставленням до податку на викиди вуглецю в аналізі між країнами.
«Сильніше узгодження з лівими політичними ідеологіями було пов’язане з більшою підтримкою оподаткування вуглецю, особливо за межами Східної Європи», – пояснив Сівонен.
У своєму порівнянні, Сівонен дослідив ставлення фінів, норвежців і шведів. В усіх цих країнах ставлення до оподаткування викидів вуглецю було більш тісно пов’язане з приналежністю до політичної партії, ніж з професійним статусом. Прихильники зелених і лівих політичних партій частіше підтримували оподаткування вуглецю, тоді як його підтримка була найменшою серед популістських правих фракцій.
Виходячи з даних опитування населення, зібраних у Фінляндії у 2019 році, поділ на село та місто не вплинув суттєво на ставлення до кліматичної політики. Лише певні заходи кліматичної політики, тісно пов’язані із заробітком у сільській місцевості, мали меншу підтримку за межами міст.
«Розуміння ставлення до кліматичної політики має вирішальне значення для кращого планування більш сталої та послідовної кліматичної політики. Більше розуміння цих ставлень може значно допомогти поточним зусиллям щодо покращення розробки кліматичної політики», — підкреслив Сівонен.
Це дослідження дає цінну інформацію про нюанси суспільного ставлення до кліматичної політики, висвітлюючи складні зв’язки між політичною довірою, ідеологічними уподобаннями та підтримкою конкретних заходів, таких як оподаткування вуглецю в різних європейських контекстах.