У Латвії власники сонячних панелей можуть спрямовувати в єдину мережу електроенергію, вироблену влітку їх панелями, а потім взимку забирати її в тому ж обсязі з мережі без необхідності доплачувати з урахуванням сезонної різниці в тарифах. У зв’язку з цим у Латвії розглядають варіант обмежити кількість сонячної енергії, що продається в мережу, на рівні 20% її вироблення. В Естонії такі заходи регулювання ринку не плануються.
В даний час в Естонії діє система, за якої сонячна електроенергія, вироблена влітку, може бути продана в мережу, а одержані від продажу гроші можуть зачитуватися при оплаті зимових рахунків за електроенергію, повідомили радіоновини ERR.
Загалом у Естонії нині виробляється близько 700 МВт сонячної електроенергії на рік. За словами віце-канцлера з енергетики та природних ресурсів Міністерства клімату Тімо Татара, невеликі сонячні електростанції можуть успішно встановлюватись на більшій частині території країни.
“В Естонії, як і раніше, є райони, де дійсно важко підключити до мережі сонячні електростанції, принаймні великі, або це дуже дорого, але взагалі в Естонії можна легко підключити до мережі такі невеликі сонячні електростанції, які обслуговують домашні господарства, і це робиться”, – сказав Татар.
За словами голови Естонської асоціації сонячної енергетики Андреса Меезака, домогосподарства виявляють великий інтерес до сонячної енергії, і ринок є активним. Однак будівництво великих сонячних електростанцій наразі поставлене на паузу через низькі біржові ціни на електрику.
“Ті, хто хотів конкретно побудувати свої станції у відповідь на ринкові умови, і хто, можливо, не встиг побудувати підключення або вони коштують дорожче, звичайно, тепер думають, що робити з цими інвестиціями, чи продовжувати ні”, – сказав Меезак.
На думку Татару, до 2030 року виробництво сонячної енергії в Естонії може збільшитись у рази. Це вважає імовірним і Меезак. На їхню думку, найближчими роками на ринку зростатиме тенденція до використання невеликих сонячних електростанцій, які обслуговують одну або кілька точок споживання – наприклад, новобудов чи торгових центрів.
У липні виробництво електроенергії Enefit Green зросло на 19%
“Період “золотої лихоманки”, коли всі поспішали, думаючи, що побудувати сонячну електростанцію простіше простого і можна миттю розбагатіти, точно пройшов. Якщо людина прийде до банку, скаже, що має 100 гектарів землі, підключення немає, і він хоче побудувати сонячну електростанцію, то, швидше за все, він не отримає там грошей для цього. Бізнес-план має бути добре продуманий із підстрахуванням від ризиків”, – сказав Меезак.
За словами Татару, розумним виглядає варіант гібридної – сонячної та вітряної – електростанції.
“Як сонячна, так і вітрова електростанції підключаються до однієї точки підключення, так що за такої комбінації річна продуктивність сонячної та вітрової електрики буде близька до показників морських вітрових парків, тож це, безумовно, має сенс, і це робиться”, – сказав Татар.
Меезак додав, що третім важливим елементом є можливість акумулювання енергії.
“Щоб наявне підключення до мережі працювало з максимальним навантаженням: коли немає вітру, то світить сонце, коли немає ні вітру, ні сонця, то, ймовірно, до мережі надходитиме електрика з якогось накопичувача. Або, наприклад, якщо ціна на електроенергію із загальної мережі дуже низька, то заряджається цей накопичувач – неважливо, від вітрогенератора, сонячної електростанції чи від мережі. За такими гібридними агрегатами для вироблення електрики, безумовно, є майбутнє”, – сказав він.
https://rus.err.ee/1609119176/proekty-krupnyh-solnechnyh-jelektrostancij-postavleny-na-pauzu