Підприємці Естонії б’ють на сполох у зв’язку з незадовільною ситуацією з експортом, показники якого скорочуються. Підприємці сподіваються, що уряд їх почує та допоможе підвищити конкурентоспроможність експорту.
Експортні проблеми Естонії частково, але не виключно обумовлені поганою економічною ситуацією на основних зарубіжних ринках.
“Виробництво в Естонії стало дорогим, виробничі ресурси в останні роки дуже подорожчали. Це означає, що конкурентної переваги у вигляді низьких цін немає, і воно з кожною хвилиною стає дедалі менше. В економіці є два шляхи – ти робиш або значно кращий продукт, ніж інші, або дешевший”, – сказав у передачі “AK. Nädal” виконавчий директор Центральної спілки роботодавців Арто Аас.
“Є надія, що керівники держави зрозуміють, що в нас проблема, і конкурентоспроможність підніметься на перше місце в рейтингу пріоритетів. Сьогодні ж виникає відчуття, що політики не усвідомлюють, наскільки серйозна ситуація, які безпосередньо не стосуються естонських підприємців та працюючих людей”, – додав він.
“Якщо питання в тому, чи усвідомлює уряд, а точніше Міністерство економіки серйозність ситуації, то, звичайно, так. Але, на жаль, ми не можемо дозволити собі ілюзію, так би мовити, легких рішень”, – наголосив міністр економіки та інфотехнологій Тійт Рійсало. – Ми працюємо за декількома напрямками.Стан естонської економіки в різних галузях неоднаковий.Є галузі, з яких надходять хороші новини, наприклад, сфера послуг, є позитивні новини з сектору туризму, але, дійсно, на даний момент ми концентруємося на обробній промисловості та поліпшенні її експортного потенціалу”.
Переважна більшість продукції Балтійського судноремонтного заводу (БСРЗ/BLRT) призначена для зарубіжних ринків. Водночас, експортні можливості продовжують звужуватися.
“Підвищилися транспортні витрати, витрати на логістику. Раніше зросли ціни на енергоносії, на сировину та інші виробничі ресурси. Зросли ціни на них, зросла заробітна плата. Все це знижує нашу конкурентоспроможність, тому що собівартість зростає. Зниження конкурентоспроможності означає, що експорт уповільнюється” – констатував радник правління BLRT Grupp Роман Вінарчук.
За його словами, основна увага держави має бути зосереджена саме на промисловому секторі.
“Держава могла б більше інвестувати у розвиток проектів або ініціатив, пов’язаних з новими технологіями, у процеси дигіталізації, але з фокусом на промисловий сектор. Цього не вистачає, – сказав він. – Держава могла б розглянути питання підтримки великих експортерів, переглянути заходи Фонду підприємництва та інновацій, знову ж таки орієнтуючись переважно на промисловість”.
“Держава в Естонії не керує підприємствами, але ми можемо надати підтримку. Це і є швидкий захід – максимально відкрити експортні ринки через наявні у нас канали. Є й довгострокові заходи. Одним із заходів для досягнення вищої доданої вартості є, звичайно ж, дигіталізація. Наразі існує відкритий захід загальним обсягом 68 млн євро, який спрямований саме на те, щоб підприємства могли дигіталізувати свої виробничі процеси”, – сказав Рійсало.
Глава підприємства з виробництва дерев’яних будинків Matek Свен Матс зазначив, що не можна звинувачувати державу в ситуації, що склалася, але дещо все ж таки можна зробити. На його думку, одним із конкретних заходів, який до того ж не стане великим фінансовим тягарем для держави, могли б стати експортні гарантії.
“Оскільки сьогодні промисловий сектор та експорт є, з погляду комерційних банків, ризикованим, могли б бути додаткові гарантії з боку держави щодо виконання договорів, можливо, для отримання якихось передоплат. Аналогічні заходи держава вживала під час коронавірусу”, – пояснив Матс.
Інша пропозиція – створення мережі підтримки на цільових ринках. “Можна створити мережу консультантів, податкових радників, юристів на всіх важливих цільових ринках Естонії, до яких могли б звертатися підприємці. Це не обов’язково має бути безкоштовна послуга, це може бути мережа партнерів, щоб підприємець міг звернутися до посольства або до представника EAS для отримання необхідних контактів та вирішення своїх проблем”, – запропонував Матс.
Арто Аас вважає, що держава також могла б допомогти, не роблячи деяких кроків. “Наразі держава не повинна сама погіршувати підприємницьке середовище або чинити підприємцям додаткові перешкоди. Ми говоримо про всілякі підвищення податків та регулювання. Деякі підвищення податків узгоджені, але вже загрожують новими податками, говорять про нові податкові дебати, – зазначив Аас. – І ці законопроекти доходять до підприємців з дуже коротким терміном попередження. Це, безперечно, дуже погана тенденція, коли від уряду надходять законопроекти, які стосуються підприємців, в яких прописані різкі підвищення плат, екологічних податків або держмита, і на знайомство з ними дається два-три дні” .
Роботодавці хотіли б у рази збільшити імміграційну квоту
Аас також згадав запровадження більш гнучких правил у галузі трудового законодавства, зокрема щодо залучення іноземної робочої сили. За його словами, добрий стан державних фінансів важливий як конкурентна перевага, але фіскальна політика не замінює економічної.
“Хороших відповідей немає. Кажуть, що у нас проблема з бюджетом, що ми повинні підвищити податки, але чому ми повинні робити це поспіхом, похапцем, порушуючи всі традиції законотворчості та практики інклюзивності? На даний момент в уряду, схоже, одна відповідь на всі питання – нам потрібно збалансувати державний бюджет”, – прокоментував те, що відбувається, Аас.
У липні Естонія експортувала товарів майже на 1,3 млрд. євро, у липні минулого року – на 1,7 млрд. євро. Зниження становило 26%.
Найбільше за кордон було продано електрообладнання, транспортного обладнання, сільськогосподарських та продовольчих товарів, а також деревини та лісоматеріалів. До п’ятірки основних партнерів Естонії з експорту входять наші найближчі сусіди Фінляндія, Латвія, Литва, Швеція та Німеччина.
Найбільш різким спад експорту був у країни, що не входять до Європейського Союзу. Експорт у Росію, що воює і перебуває під санкціями, скоротився на 41%. Але експорт у США, наприклад, скоротився ще більше – на 63%.
У той же час обсяг експорту послуг, на відміну від експорту товарів, показує тенденцію зростання і в другому кварталі цього року досяг рекордного рівня, склавши за три місяці 2,9 млрд євро.