Після схвалення Вільнюської міської ради вже розпочалися перші роботи з розвитку виробництва та використання “зеленого” водню на транспорті.
За словами мера Валдаса Бенкунскаса, проект забезпечить Вільнюс повною інфраструктурою для такого транспорту, від виробництва водню до заправних станцій.
За словами Бенкунскаса, інші європейські країни рухаються у схожому напрямку, тому Вільнюс намагатиметься реалізувати цей проект якнайшвидше.
“Місто і теплові мережі конкурують з усіма іншими європейськими столицями і містами за придбання цих технологій, тому що попит величезний, він йде цим шляхом, і тому час, щоб стати в чергу на придбання і автобусів, і всіх технологій, надзвичайно важливий”, – сказав мер журналістам у вівторок.
Міністр енергетики Дайнюс Крейвіс заявив, що в майбутньому Литва зможе як експортувати, так і імпортувати водень.
“Литва разом з Фінляндією, Естонією, Латвією, Польщею та Німеччиною планує водневий трубопровід з північної до центральної Європи, де буде найбільший промисловий потенціал і найбільша потреба у водні”, – сказав Крейвіс на прес-конференції.
За його словами, очікується, що Литва вироблятиме близько 130 000 тонн водню в 2030 році, що можна назвати значним обсягом – наприклад, для того, щоб проїхати 100 кілометрів на автобусі, потрібен один кілограм.
“Наша енергетична компанія Vilniaus šilumos tinklai вже підписала контракт на підтримку Європейського Союзу, і найближчим часом ми розпочнемо всі проектні та закупівельні роботи, щоб розпочати виробництво зеленого водню”, – сказав Бенкунскас.
Він додав, що перша воднева заправка планується в Юстінішкесі.
Герімантас Баканас, генеральний директор Вільнюських теплових мереж (VŠT), каже, що компанія планує розпочати виробництво водню протягом двох років.
“Проект дуже інтенсивний, два роки, і ситуація на ринку така, що придбання електролізерів є проблемою, (…) наступного місяця ми почнемо ринкові консультації, в яких загалом можуть взяти участь сім учасників, і ми очікуємо, що конкуренція буде ще більш інтенсивною”, – сказав Г. Баканас журналістам.
“Ми побудуємо на території нашого підприємства електролізер потужністю 3 мегавати, паливний компресор, сховище водню і плануємо виробляти близько мільйона контейнерів водню на рік, який можна буде використовувати як для громадського транспорту у Вільнюсі, так і, можливо, для іншого транспорту”, – пояснив керівник підприємства громадського транспорту.
Потужностей з виробництва водню вистачить на 40 автобусів (враховуючи довжину їхніх середніх маршрутів), а газосховище вміщуватиме 19 000 кубометрів водню. Виробництво використовуватиме електроенергію, вироблену біопаливним заводом, а також сонячними та вітровими електростанціями.
Даріус Акенавічюс, керівник Вільнюського громадського транспорту (VVT), після початку випробувань водневих автобусів у Вільнюсі у вівторок заявив, що автобуси на водневому паливі мають перевагу перед електричними автобусами, оскільки вони мають довгі міські маршрути і не потребують тривалої зарядки протягом тривалого часу.
“Одна з переваг, яку ми бачимо, полягає в тому, що ми можемо використовувати водневий транспорт у Вільнюсі також на довгих маршрутах, наприклад, на двозмінних автобусних маршрутах, протяжність яких складає близько 250-300 кілометрів, а може, і більше. Ще однією перевагою є швидка заправка – автобус заправляється приблизно за 10 хвилин”, – сказав Аляксанвічюс на прес-конференції у вівторок.
За його словами, наступного року очікується оголошення тендерів на 16 водневих автобусів і понад 30 електричних автобусів.
За словами керівника VVT, під час випробувань буде відстежуватися фактичне споживання автобусів, а водії VVT будуть коментувати їхню керованість.
“Ми будемо тестувати цей автобус протягом двох днів, на двох маршрутах, без пасажирів, але будемо імітувати, як ми їздимо на реальних маршрутах, будемо зупинятися на зупинках, будемо використовувати кліматичні системи”, – сказав Акенавічюс.
Наприкінці серпня міська рада Вільнюса схвалила розвиток виробництва і використання “зеленого” водню в громадському та комунальному транспорті на суму понад 8 мільйонів євро.
70% витрат на реалізацію проекту (5,6 млн євро) фінансуються Міністерством енергетики в рамках Фонду відновлення та стійкості ЄС, а решта 2,4 млн євро – з бюджету муніципалітету.