Підтвердженням цього є масштабні маневри за участю військових моряків із 14 країн Північноатлантичного альянсу.
9 вересня біля берегів Естонії та Латвії стартували двотижневі морські навчання «Північне узбережжя», в яких беруть участь близько 30 кораблів і понад 3000 військовослужбовців з країн НАТО, що примикають до акваторії Балтійського моря, зокрема, військово-морські підрозділи Німеччини, Нідерландів, Бельгия , Швеції, а також США та Канади. За даними Міністерства оборони Німеччини, одним із сценаріїв під час цих маневрів є блокада умовним противником торговельного судна, внаслідок якого кораблі НАТО зазнають ворожого нападу, після чого відбувається ескалація збройного конфлікту.
Крім того, планується відпрацювати спільні дії учасників Альянсу в ситуації, коли на одну з країн скоєно напад, а у відповідь буде задіяно підрозділи НАТО біля узбережжя Балтійського моря з використанням кораблів, авіації та десантних частин. Віце-адмірал Ян Крістіан Каак під час прес-конференції у Берліні напередодні початку навчань заявив: «Ми посилаємо Росії чіткий сигнал про нашу пильність».
Другим напрямком навчань, що проходять біля узбережжя Латвії та Естонії, є забезпечення безпеки морських шляхів через Балтійське море.
«Фінляндія та країни Балтії майже повністю залежать від маршрутів постачання через Балтійське море», – зазначив Каак.
За словами віце-адмірала, це перші такі масштабні навчання, які Військово-морські сили Німеччини проводять зі свого нового військово-морського штабу в Ростоку.
Західні військові аналітики вважають: Німеччина хоче довести, що цей центр може стати регіональним військово-морським штабом та управляти операціями Альянсу на Балтиці у разі конфлікту.
Кореспондент Російської служби «Голосу Америки» поговорила з експертами країн НАТО та попросила їх поділитися оцінками ефективності військових маневрів у Балтійському морі.
«Ці навчання проводяться, щоб показати, що йдеться про колективну оборону»
Голова Комісії з оборони Рійгікогу Калєв Стойческу(Kalev Stoicescu) нагадує, що подібні навчання проводяться з 2007 року, і нинішні є тринадцятими. «Це великі вчення та демонстрація сили у бік Росії, тому що ми бачимо – ні на що інше Росія не реагує адекватно. Це – демонстрація того, що якщо буде потрібно, то ми зможемо себе успішно захистити у просторі Балтійського моря», – наголосив естонський політик у розмові з кореспондентом Російської служби «Голосу Америки».
Він додав, що в Чорному морі Росія поводиться так, ніби це її “внутрішнє озеро”: «Вони там господарюють і роблять все, що хочуть, тому в акваторії Балтійського моря ми цього ніколи не дозволимо!».
Калєв Стойческу також зазначає, що в той час, як геополітична ситуація в Чорному морі змінилася після захоплення та окупації Криму, в акваторії Балтики все навпаки – це практично «внутрішнє море» ЄС та НАТО, а в Росії залишилося 6–7 відсотків узбережжя біля Санкт -Петербурга та Калінінграда. “Це нова реальність, і якщо Росія нам каже, що треба “враховувати реалії”, то ось і враховуйте, що Балтійське море – море НАТО”, – упевнений голова комісії з оборони естонського парламенту.
У цих умовах Росія навряд чи зважиться на відкриту агресію проти будь-якої країни Альянсу, включаючи Естонію. Особливо з огляду на тяжке становище російської армії на війні в Україні. Але з її боку цілком можливі провокації за принципом “це не ми, нас там немає”.
У зв’язку з цим кореспондент Російської служби «Голосу Америки» поцікавилася у пана Стойческу, чи готова Естонія адекватно реагувати на спроби таких провокацій?
«Ми реагуватимемо разом – це ясно, – відповів він. – Тому і проводяться ці навчання, щоб показати, що не йдеться про те, що Естонія, Фінляндія, Латвія чи Польща захищатимуть себе окремо від можливих провокацій чи атак, тут йдеться про колективну оборону. І в цьому сенсі ми маємо великі сили, діємо разом і ми впораємося».
Керівник Комісії з оборони Рійгікогу наголошує, що ніхто і ніколи з країн-учасниць НАТО не збирався і не збирається провокувати Росію та атакувати її території. Але очевидно, що це Росії потрібні землі інших держав і саме цьому ми і готуємося протистояти. І зараз у цих навчаннях “Північне узбережжя” крім звичайних аспектів, які були і раніше – спостереження за морем, повітряна оборона, виявлення підводних човнів – є нові елементи, наприклад, інтенсивні морські бої. Тому що у разі агресії, як показали події в Україні, ми маємо бути спроможними провести не лише оборонні, а й наступальні акції, щоб відобразити агресію», – підсумував Калєв Стойческу.
«В умовах війни єдиний штаб безпосередньо керуватиме всіма підпорядкованими йому військами»
Незалежний військовий експерт Юрій Федоров вважає, що натовські навчання в Балтійському морі мають як практичний зміст, так і символічний.
«Символічний зміст зрозумілий – НАТО відпрацьовує тактику та стратегію протидії можливому удару російських військ по країнах Балтії та Польщі. Це те, що завжди хвилювало та хвилює європейців та американців. Практичний сенс – той самий, що у будь-яких навчаннях, і це складне завдання – відпрацювання дій різних зусиль і засобів різних країн у тих чи інших конкретних умовах у можливій бойовій обстановці. Умовно кажучи – якщо вторгаються російські війська до Естонії, то треба діяти за одним сценарієм, чи йде вторгнення до Польщі з боку білоруського кордону або з Калінінграда до Литви – значить треба діяти іншим чином», – пояснив він у коментарі для Російської служби «Голосу Америки» .
І додав, що у будь-якому разі військово-морські сили НАТО мають брати серйозну участь у відображенні російського наступу. У тому числі – для того, щоб відпрацювати найскладніше у будь-яких військових операціях – взаємодія бойових кораблів та авіації.
Юрій Федоров також згадав про пропозицію Німеччини про створення єдиного регіонального штабу Балтійського моря. «Штаб займається виключно важливою справою – у мирний час планує дії підлеглих йому різних сил, щоб вони були готові до операцій у тих чи інших ситуаціях. А в умовах війни він вже безпосередньо керуватиме всіма підпорядкованими йому військами, чи то військово-морськими, сухопутними силами чи авіацією», – конкретизував експерт.
Він також пояснив, що створення певної керуючої структури необхідно, щоб у передконфліктній чи конфліктній ситуації зберегти керованість військами. Крім того, єдиний штаб має забезпечити постачання військ усім необхідним і насамперед боєприпасам.
11 вересня розпочалися багатонаціональні спільні навчання Sea Breeze 23 за участю США, Румунії, України, Болгарії та Туреччини у Чорному морі та дельті Дунаю. На думку співрозмовника «Голосу Америки», проведення одночасно двох таких серйозних навчань покликане, зокрема, показати Росії, що НАТО може її взяти в «морські кліщі».
«Зрозуміло, що це сигнал про те, що у випадку, якщо раптом у Румунії вирішить висадитися російський морський десант – тобто Росія надумає покуситися на територію НАТО, що охороняється і захищається, – то у відповідь вона отримає протидію одночасно на Чорноморському та Балтійському театрі», – не сумнівається Юрій Федоров.
І наприкінці свого коментаря нагадує, що потенціал російського Чорноморського флоту, як і Балтійського, дуже невеликий. Так, до речі, було за часів СРСР, коли їм приділялося досить мало уваги. «Такими вони залишились і зараз. Сильними є Північний та Тихоокеанський флот – там справді базуються великі сили за російськими мірками», – підсумовує експерт.
«Ми не знаємо, що може статися в Литві, і тому маємо бути готовими до всього»
Як і було оголошено раніше, навчання «Північне узбережжя» відбуваються в акваторії Естонії та Латвії. Але через близькість Калінінградської області, очевидно, існує гіпотетична небезпека і для Литви. Наскільки військово-морські сили Литовської Республіки готові якщо не до відображення прямої російської агресії, то недопущення провокацій з боку російських диверсійно-розвідувальних груп?
З таким питанням кореспондент Російської служби «Голосу Америки» звернулася до колишнього заступника міністра оборони Литви, а нині – члена комісії Сейму Литви з питань права та боротьби з корупцією Вілюса Семешка ( Vilius Semeska).
«Я думаю, що до провокацій потрібно бути готовими завжди, – переконаний литовський політик. – Вони можливі, особливо в той час, коли йде війна зовсім поруч із нашими кордонами та кордонами НАТО. Ми бачимо провокації в Румунії, коли падають частини російських дронів, також згадаємо, що частини ракет упали у Польщі. Ми не знаємо, що може статися в Литві, і тому маємо бути готовими до всього. Як члени НАТО ми не дивимося на себе, як на окрему країну, ми дивимося на весь Альянс».
Депутат Сейму Литви звертає особливу увагу на те, що НАТО є суто оборонним блоком. Але для захисту своїх членів проводить морські та сухопутні навчання щороку. «У червні 2022 року були великі навчання BALTOPS 22, де брали участь 16 країн НАТО – близько 7000 військових, і цього року проводяться навчання та відпрацьовується взаємодія різних країн, щоб Балтійське море було завжди готове до звільнення наших територій.
За ці два тижні відпрацьовуватиметься не лише оборона, а й атака для звільнення захоплених, згідно з легендою навчань, територій. США надсилає дуже велике 200-метрове десантне судно Mesa Verde, яке може брати на борт близько 800 піхотинців. Будуть тренування протидії можливим провокаціям», – розповів депутат Сейму Литви.
За його словами, литовців дуже тішить, що така потужна в економічному плані країна як Німеччина бере на себе роль лідера в Балтійському регіоні. Після майбутнього вступу Швеції до Північноатлантичного альянсу Балтика майже повністю стане «внутрішнім морем НАТО». Чи буде в такому разі сенс у проведенні подібних навчань надалі?
Вілюс Семешка впевнений, що навчання, подібні до «Північного узбережжя», дуже важливі. «Навколо Балтійського моря розташовано багато країн, у них різні системи комунікацій, різний склад озброєнь, і важлива взаємодія, щоб усі розуміли один одного, у всіх були б однакові протоколи дій – які завдання та в якому порядку мають вирішуватись. Тому навчання мають повторюватися, щоб взаємодія була відпрацьована на 100%. І це не тільки для того, щоб відбити провокації чи напад, але і щоб показати нашому суспільству, що присутність флоту НАТО біля наших кордонів це наша готовність захищатися і оборонятися», – вважає він.
І резюмує, що вступ до Альянсу раніше нейтральних Фінляндії та Швеції відкриває нові шляхи взаємодії союзників.