Окрім бажання отримати прибуток, естонських підприємців у Росії утримує страх перед неустойками, труднощі у пошуку нових ринків та перешкоди з боку самої Російської держави. За оцінкою підприємців, цьому могло б сприяти обмеження бізнесу єдиними санкціями.
Акціонерне товариство Hekotek, яке виробляє обладнання для деревообробної промисловості, до 24 лютого минулого року отримало від російських підприємств замовлення на 100 млн євро. Договори були підписані, а в деяких випадках також здійснено передоплату. За словами голови Hekotek Хейкі Ейнпауля, отримані гроші вже вкладено у виробництво обладнання, а замовлений товар має бути поставлений.
“Якщо росіяни скажуть, що хочуть повернути гроші, то ми не зможемо цього зробити, ми збанкрутуємо”, – констатував Ейнпауль.
Ейнпауль зазначив, що нові договори з російськими замовниками не укладаються. При цьому він не може сказати, скільки займе обслуговування вже підписаних договорів, оскільки росіяни, у свою чергу, мають труднощі з оплатою товарів.
За його словами, один замовник уже тричі намагався заплатити, але гроші поверталися.
Ейнпауль зазначив, що не можна просто взяти і розірвати договір: “У мене немає жодної впевненості в тому, що після закінчення війни, через три чи п’ять років, цим не займеться Стокгольмський арбітраж, у якому вирішується більшість суперечок за договорами. Якщо ми зарозуміло заявимо своєму торговому партнеру, що просто не збираємося виконувати свої зобов’язання, то, швидше за все, у майбутньому ми понесемо якусь відповідальність”.
Він наголосив, що не може піти на ризик, який явно поставить фірму у погане становище. “Це також заборонено законом. Крім того, члена правління можна звинуватити в тому, що він не виконав свій обов’язок щодо прояву старанності”, – пояснив Ейнпауль.
Він переконаний, що спішно згорнути бізнес у Росії собі могли дозволити підприємства, котрим частка російського ринку є значною. На його думку, при виході з бізнесу з Росією підприємствам могли б допомогти держава та Євросоюз.
“Прийміть санкції. Введіть повний бойкот Росії за допомогою закону. Тоді ми зможемо розмовляти з росіянами інакше”, – заявив Ейнпауль.
Керівник відділу підприємництва та споживчого середовища Міністерства економіки та комунікацій Марі Аллікмаа підтвердила, що санкції допомагають захистити підприємців від вимог. За її словами, це також прописано у Законі про санкції.
“Але якщо йдеться про товари, які не підпадають під санкції, то дійсно, у разі дострокового розірвання договору є великий ризик і висока ймовірність того, що буде стягнуто неустойку”, – пояснила Аллікмаа.
Причому судовий позов у разі подаватиме Росія, а, як кажуть, країни походження вимоги. За словами Аллікмаа, у цьому випадку не виключено рішення естонським судом на користь російської компанії.
За оцінкою Аллікмаа, є й інші причини, через які фірми не відмовляються від ділових зв’язків із Росією. Особливо складна ситуація у підприємств, що були засновані у Росії. Недавнє дослідження газети Äripäev показало, що в Росії діє близько 140 компаній, які мають частку в естонських підприємствах.
“Наприклад, якщо йдеться про естонську філію іноземного концерну або біржову компанію, то члену правління естонської фірми досить складно самостійно прийняти рішення, яке обернеться збитками”, – пояснила Аллікмаа.
Росія також чинить перепони
Росія також не полегшує процес відходу підприємства. Восени минулого року в країні було створено комісію, яка має схвалити продаж частки.
“Ми чули, що в цій комісії у черзі перебувають кілька тисяч заяв. При цьому комісія збирається хаотично. Деякі заяви розглядаються протягом місяця, а естонці там не зовсім у хорошому списку”, – сказала Аллікмаа.
За її словами, тим, хто зрештою отримує дозвіл на продаж, доводиться задовольнятися половиною ціни.
Ідея розпочати компенсувати компаніям фінансові втрати, зумовлені моральним вибором, у міністерстві не обговорювалася. Аллікмаа нагадала, що Росія напала на Україну ще в 2014 році: “Ризик, пов’язаний із політичною ситуацією в Росії, всім підприємствам був відомий”.
Проте, за словами Аллікмаа, держава пропонує допомогу тим, хто хоче знайти нові ринки або переробити під них свою продукцію: “Наприклад, у нас є послуга із залучення міжнародного експерта, яка пропонує охочим вийти на інші ринки кваліфіковану допомогу. Або термінова порука для підприємств , які мають значну частину обороту пов’язану з українським чи російським ринком”.
За словами генерального секретаря Міжнародної асоціації автоперевізників Ермо Перолайнена, саме пошук нового поля діяльності тягне за собою багатьох перевізників до Росії.
“Адже йдеться про сотні підприємств, багато з яких десятиліттями займалися лише східними перевезеннями, знають їх особливості та специфіку, і переорієнтація на інші ринки може бути не під силу”, – зазначив Перолайнен.
Він наголосив, що для багатьох транспортних компаній продовження роботи на російському ринку – це питання виживання. За його словами, обсяги автоперевезень скоротилися у всій Європі. “На ринку надлишок перевізників. Непросто піти з російського ринку та знайти нові ринки”, – констатував він.
Перолайнен вважає, що у регіоні мають бути створені рівні умови для всіх компаній. За його словами, перевізники не заперечували б проти посилення антиросійських санкцій чи загальної заборони на торгівлю у східному напрямку з боку всіх прикордонних країн.
“Ми б, звичайно, підтримали такі обмеження. Але в цьому випадку, звичайно, слід передбачити заходи підтримки та допомоги, принаймні на рівні ЄС, для європейських компаній, які зазнають збитків”, – сказав Перолайнен.