Показники народжуваності в Латвії — найгірші за останні сто років, причому ситуацію не вирішити лише виплатами батькам, визнала в ефірі програми Rus.LSM «ТЧК» демограф, радник міністра добробуту з питань політики у сфері прав дітей Ліга Аболіня.
З повним записом передачі можна ознайомитися тут.
За її словами, показники народжуваності в Латвії не були ніколи такими поганими за останні сто років.
«Бо якщо ми подивимося на тенденції після відновлення незалежності, на початку дев’яностих років — тоді зменшувалась кількість народжених дітей. Але зараз показники народжуваності такі, що батьками стають якраз ті, хто народився на початку дев’яностих, і їх якраз стало різко менше»,– пояснила демограф.
Вона зазначила, що після дев’яностих народжуваність зросла, а отже, у майбутньому буде і більше потенційних батьків.
Інший демографічний показник – сумарний коефіцієнт народжуваності – вказує, скільки у середньому дітей народжує одна жінка у Латвії. На даний момент він дорівнює 1,5 і це середній показник по Європі, де в цілому також спостерігається тенденція до зниження даного коефіцієнта.
При цьому росте і середній вік мам – у Латвії він близько 30, і загалом у Європі цей вік вважається одним із найнижчих, розповіла Аболиня.
У свою чергу екс-глава Центру у справах демографії Імант Параднієкс наголосив, що сумарний коефіцієнт народжуваності для відтворення населення має бути близько 2-2,5. За його словами, за такої «недоцільної» політики, яка проводиться зараз у країні, навіть зберігши коефіцієнт народжуваності 1,5, до 2030 року в Латвії народжуватиметься ще менше дітей, ніж зараз.
«Найважливіше, що держава має давати чіткий сигнал усім тим, хто хоче чи може хотіти у майбутньому мати дітей, що є політика підтримки з боку держави, вона зростає, особливо у кризових ситуаціях», – сказав Параднієкс.
Ліга Аболіня вважає, що одними внутрішніми ресурсами Латвія не зможе принципово змінити демографічну ситуацію,«бо зменшується кількість тих, кому зараз 20-25 років, хто через 10 років досягне фертильного віку».
«Я підрахувала, що за 10 років жінок такого віку у Латвії буде на 10% менше. Тобто ми підемо в мінус кількісно», – зазначила демограф.
Недостатньо для значного підвищення коефіцієнта народжуваності та однієї державної програми підтримки, вважає Аболіня.
Як приклад вона навела Угорщину, де у 2016 році вирішили фінансово стимулювати багатодітні сім’ї, зокрема, звільняючи їх від частини податків. За словами демографа, за кілька років це спричинило лише невелике зростання коефіцієнта народжуваності — з 1,3 до 1,6, при тому, що в програму інвестували значні кошти.
«Що я хочу цим проілюструвати? Є низка факторів, які впливають на намір людей народжувати дітей. Добробут, задоволення від проживання країни зі своїми дітьми.
Це не лише фінансова підтримка, універсальна, а й індивідуальна. Не тільки в момент народження дитини, а й у наступні роки» – сказала демограф.
Як писав раніше Rus.LSM.lv, у Латвії на найвищому політичному рівні заговорили про те, що країні не вистачає працівників і що це серйозна проблема із довгостроковим ефектом. На думку демографа Ілмара Межса, це результат слабкої сімейної політики: економіці не вистачає тих, хто не народився в попередні десятиліття. Тому особливо важливо залучити до ринку праці всіх, кого тільки можна залучити, сказав він у передачі «Відкрита розмова» на Латвійському радіо4.
У 2022 році в Латвії народилося лише 15 535 немовлят. Для порівняння, 10 років тому їх було майже 20 тисяч. Експерти вважають, що якщо не покращити демографічну ситуацію, то вже 2050 року в Латвії залишиться мільйон триста тисяч людей.